ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 697/759/17
адміністративне провадження № К/9901/22198/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.04.2017р. (суддя - Льон О.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р. (судді - Ключкович В.Ю., Грибан І.О., Губська О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області, Департаменту соціального захисту населення Черкаської державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Черкаської державної адміністрації у прийнятті його документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
зобов`язати Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації прийняти його документи для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
зобов`язати Департамент соціального захисту населення Черкаської державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації про встановлення йому статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та вирішити питання про видачу йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв`язку із встановленням йому у серпні 2016 року ІІ групи інвалідності, захворювання пов`язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, він має право на отримання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії. Вважає, що виключення Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VIII місця проживання його з зони посиленого радіоекологічного контролю не впливає та не може впливати на обов`язок відповідного органу встановлювати особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18.04.2017р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Черкаської державної адміністрації у прийнятті документів позивачу для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації прийняти документи позивача для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Зобов`язано Департамент соціального захисту населення Черкаської державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації про встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та вирішити питання про видачу позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач - Управління соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області, подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015р., виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, було виключено зону посиленого радіоекологічного контролю з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для встановлення позивачу статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Також посилається на те, що позивачем ставиться питання зобов`язального характеру відносно державного органу. В той же час положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
16.12.1992р. Канівською районною державною адміністрацією Черкаської області позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_1 громадянина, який постійно проживає або постійно працює у зоні посиленого радіоактивного контролю у 1986 - 1992р. категорії 4 та відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видано посвідчення серії НОМЕР_2 . (а.с. 6)
Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв`язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС позивачу встановлено захворювання та причинний зв`язок, пов`язаний з впливом аварії на ЧАЕС внаслідок іонізуючого випромінювання та шкідливих чинників. (а.с.7)
Відповідно до довідки Черкаської обласної медико-соціальної експертної комісії від 15.08.2016р. серії 12ААА №205343 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 12.08.2016р. безстроково; захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС. (а.с. 6 зворотній бік)
16.08.2016р. позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області з заявою про видачу йому посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1. ( а.с. 8)
Листом Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області від 15.03.2017р. №07-44/642 повідомило про те, що Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VIII позивач вважається такою особою, що не проживає на забрудненій території, тому підстави для видачі посвідчення постраждалого першої категорії із числа постраждалих категорії 4 відсутні. (а.с. 11)
Судами встановлено, що у зв`язку з відмовою Управління праці та соціального захисту населення Канівської районної державної адміністрації Черкаської області про видачу позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, позивач звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач постійно проживав та працював на території зони посиленого радіоекологічного контролю, і станом на 01.01.1993р. прожив та відпрацював у цій зоні не менше чотирьох років, позивач в розумінні Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 безумовно є потерпілою особою від Чорнобильської катастрофи.
Суди виходили з того, що виключення із правового регулювання такої зони, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, як зона посиленого радіоекологічного контролю, мало наслідком лише скасування компенсацій та пільг особам, віднесеним до категорії 4, які були гарантовані державою до 01.01.2015р. При цьому виключення законодавцем з 01.01.2015 р. з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов`язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 01.01.1993р. у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015р..
Суди дійшли висновку про те, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, отримання такого статусу позивачем до 01.01.2015р. відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015р.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних підстав.
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.