ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 464/4150/17
адміністративне провадження № К/9901/19954/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2017р. (суддя - Рудаков І.П.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р. (судді - Курилець А.Р., Кушнерик М.П., Мікула О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в :
У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови йому у призначенні пенсії зі зниженняv пенсійного віку на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років;
зобов`язати Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити та здійснити виплату йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з 08.12.2016р. та проводити її виплату в подальшому.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що у березні 2017 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте у призначені пенсії йому було відмовлено через відсутність первинних документів про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вважає дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам закону.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 28.08.2017р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2017р., позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниження пенсійного віку на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Зобов`язано Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова призначити та здійснити виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з 08.12.2016р.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З ухваленими судовими рішеннями не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилався на те, що позивач не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки додані ним до заяви документи не містять підстави їх видачі та не є первинними документами про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 28684 у 1986 - 1987 роках.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, в ході розгляду справи судами встановлено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 2 категорії 2 та має право на пільги встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.11.2008р. (а.с. 11)
З 04.05.1985р. по 13.06.1987р. позивач проходив строкову військову службу у складі військової частини 28684 (м. Чорнобиль) під час якої виконував службові обов`язки з 31.05.1986р. по 11.06.1986р. та з 30.12.1986р. по 14.01.1987р. по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в м. Чорнобилі (в першій зоні небезпеки) в м. Іванкове (в другій зоні небезпеки), що підтверджується військовим квитком позивача серії НОМЕР_2 від 18.04.1985р. та архівною довідкою Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу від 24.03.1993р. №9872.
03.03.2017р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". (а.с. 3)
Рішенням Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова від 30.03.2017р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв`язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих безпосередню участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с. 5)
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що основним доказом участі позивача в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне, ніким не оскаржене та не скасоване посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), яке відповідно до пункту 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом, а тому слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов`язати відповідача призначити та здійснити виплату пенсії за віком позивачу зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, починаючи з 08.12.2016р.
Крім того, суди виходили з того, що у Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затв. постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, чітко зазначено, що документом, який засвідчує особливий статус особи може бути довідка архівної установи, в якій зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Така довідка була надана позивачем.
Також суди дійшли висновку, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки наявні в позивача документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 - 1987 роках та які є достатніми для призначення йому пільгової пенсії, передбаченої статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
При цьому апеляційний суд виходив з того, що чинне законодавство чітко визначає документи, необхідні для призначення пільгової пенсії, та не ставить вимогу до довідки архівної установи про наявність підстави її видачі.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII. (далі - Закон №796-XII)
Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.