ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
м. Київ
справа №823/1175/17
адміністративне провадження №К/9901/30661/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017р. (судді - Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача за підписом начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 №1770/6-17, яким їй відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства;
- зобов`язати повторно розглянути заяву від 26.12.2016р., що зареєстрована 27.12.2016 за №26382/0/5-16-СГ, та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що звернувшись до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту, отримала відмову у наданні такого дозволу, яка вмотивована відсутністю розробленої технічної документації про поділ земельної ділянки.
Вважає, що рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки порядок надання земельних ділянок у власність із земель державної власності встановлений статтею 118 Земельного кодексу України, який не передбачає обов`язку позивача здійснювати розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за попередньою згодою розпорядника.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 31.01.2017 №1770/6-17, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та надати дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 23.11.2017р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.08.2017р. скасовано та ухвалено нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
З рішенням суду апеляційної інстанції не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просили скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
В обгрунтування касаційної скарги посилалась на те, що законом не передбачено право позивача звертатися до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, оскільки він не є замовником технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач звернувся з заявою, яка передбачена Земельним кодексом України для правовідносин щодо надання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що 27.12.2016р. позивач звернулась до відповідача з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради Жашківського району Черкаської області за межами населеного пункту до якої додав: обгрунтування розмірів земельної ділянки; копія документ, що посвідчує особу (паспорт); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; копію довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками, землекористувачами, угіддями; копію довідки відділу Держгеокадастру у Жашківському районі; копія нотаріально завіреної згоди землекористувача про вилучення земельної ділянки.
Листом від 31.01.2017р. №1770/6-17 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько-Попівської сільської ради, та повідомив про можливість надання такого дозволу лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок за попередньою згодою органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою.
Крім того, судами встановлено, що у відповідності до даних державного земельного кадастру, земельна ділянка площею 2,0000 га в адміністративних межах Конельсько - Попівської сільської ради входить до складу сформованої земельної ділянки площею 106,57 га в адмінмежах Конельсько - Попівської сільської ради та яка має кадастровий номер 7120983000:02:001:0082.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 6 ст. 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Проте, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5 ст. 79-1 ЗК України). Отже, відведення земельної ділянки за рахунок уже сформованої земельної ділянки можливе не лише після розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок а й за проектами землеустрою.