ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2019 року
м.Київ
справа №620/392/19
провадження №К/9901/20556/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 (суддя Клопот С.Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 (головуючий суддя Губська Л.В., судді Епель О.В., Карпушова О.В.)
у справі №620/392/19
за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1
до Управління Держпраці у Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У лютому 2019 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якій просив суд визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу від 25.01.2019 №25-25-010/0904/25.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем порушено порядок вручення акта інспекційного відвідування, справу про накладення штрафу відповідачем розглянуто без участі позивача, а постанова про накладення штрафу винесена не обґрунтовано, на підставі припущень та невірного трактування чинного законодавства.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 у справі №620/392/19 у задоволенні позові відмовлено у повному обсязі.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №620/392/19 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 залишено без змін.
5. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 у справі №620/392/19 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. Ухвалою Верховного суду від 30.07.2019 колегією суддів у складі: головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М. відкрито касаційне провадження у справі.
7. Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 задоволено заяви про самовідвід головуючого судді Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., відведено вказаних суддів від розгляду справи та передано справу для визначення складу суду.
8. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2019 для розгляду справи визначено судову колегію Верховного Суду у складі: головуючий суддя Єзеров А.А., судді Кравчук В.М., Стародуб О.П.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Управління Держпраці у Чернігівській області від 13.11.2018 № 338 та направлення на проведення контрольного заходу від 13.11.2018 № 1255 головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Черняк Т.Ю. було доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.
10. У ході інспекційного відвідування 15.11.2018 об 11 год. 50 хв. здійснено спробу проведення інспекційного відвідування за місцем здійснення господарської діяльності позивача.
11. Інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 16.11.2018 № 25-25-010/0166 у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням та вимогу про надання документів від 16.11.2018 № 25-25-010/0144, якою до 29.11.2018 зупинено інспекційне відвідування для надання необхідних документів. Акт та вимога були направлені позивачу рекомендованим листом від 16.11.2018 № 154001340832.
12. У зв`язку з неотриманням поштового відправлення було повторно складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 04.12.2018 № 25-25-010/0190 та вимогу про надання документів від 04.12.2018 № 25-25-010/0167, якою до 26.12.2018 зупинено інспекційне відвідування для надання необхідних документів.
13. На виконання вимоги були надані документи, зокрема, документи про прийом на роботу працівників за 2018 рік, повідомлення до Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу за 2018 рік, розрахунково-платіжні відомості за жовтень-листопад 2018 року, табель обліку використання робочого часу за жовтень-листопад 2018 року, цивільно-правові договори та акти про прийняття виконання робіт.
14. Під час інспекційного відвідування позивача, за результатами якого складено акт від 26.12.2018 №25-25-010/0904, перевіряючими встановлено, що працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 виконували у позивача роботу без належного оформлення трудових відносин. Всі надані договори укладені на довготривалий період з повторним їх переукладенням, передбачають однаковий предмет та містять в собі фіксовану суму винагороди, яка підлягала виплаті щомісячно. При цьому, виконання робіт з виготовлення напівфабрикатів та виготовлення страв ОСОБА_7 збігаються з колом обов`язків за посадою - кухар, яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (із змінами затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.08.2016 № 1328), код 5122. Виконання робіт з реалізації продуктів харчування ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 збігаються з колом обов`язків за посадою "продавець продовольчих товарів", яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (із змінами затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.08.2016 № 1328), код 5220. Виконання робіт з закупівлі та реалізації товарів ОСОБА_4 збігаються з колом обов`язків за посадою "менеджер", яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (із змінами затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.08.2016 № 1328), кодом 1453, 1454. Виконання робіт з розвантаження (завантаження) продукції ОСОБА_5 збігаються з колом обов`язків за посадою "вантажник", яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (із змінами затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.08.2016 № 1328), код 9333. Виконання робіт з прибирання торгівельних та складських приміщень ОСОБА_9 збігаються з колом обов`язків за посадою "прибиральник виробничих приміщень", яка передбачена Класифікатором професій ДК 003:2010 (із змінами затвердженими наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.08.2016 № 1328), код 9132.
У письмових поясненнях, наданих у ході інспекційного відвідування 15.11.2018, продавець ОСОБА_2 зазначає, що з травня 2018 року працює продавцем-офіціантом в кафе " Айбари " у позивача згідно цивільно-правового договору, за виконану роботу замовник сплачує винагороду в розмірі 500,00 грн на місяць, при цьому, працює позмінно: з 9-00 год. до 18-00 год. з перервою на обід з 13-00 год. до 14-00 год., оплату отримує готівкою щомісяця, до її обов`язків входить продаж харчових продуктів, напоїв та інших виробів з кухні закладу, а також прибирання приміщення та надання послуг офіціанта.
У письмових поясненнях ОСОБА_7 зазначає, що працює у позивача за цивільно-правовим договором більше року, щоденно з 8-00 год. до 17-00 год., займається випіканням, смаженням та виготовленням напівфабрикатів, оплата проводиться щомісяця в розмірі 500,00 грн. Під час інспекційного відвідування ОСОБА_7 та ОСОБА_2 працювали та виконували трудові функції, що також підтверджується наданими письмовими поясненнями даних осіб. Праця вказаних працівників не є юридично самостійною, а здійснюється у межах діяльності закладу, з підпорядкуванням визначеному режиму щоденної роботи, щомісячною оплатою в фіксованій сумі, з систематичним виконанням трудових функцій: виготовлення напівфабрикатів та виготовлення страв, реалізації продуктів харчування, закупівля та реалізація товару, розвантаження (завантаження) продукції, прибирання торгівельних та складських приміщень. Факт використання трудових відносин також підтверджується щомісячним отриманням оплати за виконану роботу за фактичний період часу. При цьому, встановлено, що трудові договори у письмовій формі позивачем із зазначеними працівниками не укладалися, накази про прийом на роботу не видавались, повідомлення про прийом на роботу до ДФС не подавались, отже, працівники були допущені до роботи всупереч діючого трудового законодавства, без належного оформлення, що є порушенням ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.
15. У зв`язку з неможливістю особистого вручення, два примірника акту були направлені позивачу рекомендованим листом від 27.12.2018 № 1530002456462, та отримані ним 04.01.2019.
16. На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України за фактичний допуск працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до роботи без укладення трудового договору (ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України) винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25.01.2019 № 25-25-010/0904/25 на позивача у розмірі 781 830,00 грн.
17. Постанова про накладення штрафу була направлена рекомендованим листом від 25.01.2019 і отримана позивачем 26.01.2019.
18. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з постановою про накладення штрафу не погодився, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій керувались тим, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів перед судом правомірність своїх дій та рішень, натомість у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог ст. 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20. Також суди попередніх інстанцій виходили з того, що умовами наданих на перевірку договорів не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, за що отримають винагороду, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
21. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженнням обставин справи.
Зокрема, скаржник посилається на те, що:
- суд першої інстанції порушив норми процесуального права, розглянувши справу до закінчення строку на подання відповіді на відзив;
- суди першої та апеляційної інстанції не врахували принципу свободи договору та того, що чинне законодавство не забороняє укладати цивільно-правові договори, а Цивільний кодекс України не містить вимоги відносно змісту предмету договори, сторони вільні у межах незаборонених норм визначити предмет договорів на власний розсуд в межах дозволеного;
- суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4, а тому допомога своєму батькові, у тому числі і як суб`єкту господарювання, не слід розглядати, як трудові відносини, передбачені КЗпП України.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.