1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/14328/17



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Міщенка І. С., Сухового В. Г.,



за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О. В.,



за участю представників:



Генеральної прокуратури України - Солодкої Л. П.,

Київської міської ради - Подоляка Р. Ю.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В" - Онищенко Т. О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" - не з`явився,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (у складі колегії суддів: Сулім В. В. (головуючий), Разіна Т. І., Чорногуз М. Г.) з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 про виправлення описки

у справі № 910/14328/17

за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест"

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна та повернення земельної ділянки,



ВСТАНОВИВ:



У серпні 2017 року Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Рада) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В" (далі - ТОВ "Преско-В"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" (далі - ТОВ "Авалон Комерц Груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" (далі - ТОВ "Аурум Інвест") про:



визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 910, 30 м2 по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва (далі - нежитлова будівля), укладеного між ТОВ "Преско-В" та ТОВ "Авалон Комерц Груп", посвідченого 29.12.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С. П. та зареєстрованого в реєстрі за № 8374 (далі - договір купівлі-продажу від 29.12.2011);



визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2015, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення (літ. А) площею 910, 30 м2 по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва, укладеного між ТОВ "Авалон Комерц Груп" та ТОВ "Аурум Інвест", посвідченого 25.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською I. A. та зареєстрованого в реєстрі за № 821 (далі - договір купівлі-продажу від 25.07.2015);



зобов`язання ТОВ "Аурум Інвест" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 767 м2 по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва (код ділянки 62:033:0062) (далі - спірна земельна ділянка), привівши земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.



Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що договір купівлі-продажу від 29.12.2011 та договір купівлі-продажу від 25.07.2015 підлягають визнанню недійсними відповідно до чч. 1, 2 ст. 203, ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з огляду на те, що ТОВ "Преско-В" оформило право власності на нежитлову будівлю за відсутності правових підстав на підставі підробленого рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та підробленої ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, а тому цей об`єкт нерухомості було незаконно відчужено за договором купівлі-продажу від 29.12.2011 та договором купівлі-продажу від 25.07.2015. Зазначена нежитлова будівля є самочинно збудованою (без дозвільних документів на право виконання будівельних робіт, без належно затвердженого проєкту будівництва та на земельній ділянці, що не була відведена ТОВ "Преско-В" для будівництва).



Крім того, оскільки Рада не приймала рішення про надання спірної земельної ділянки в користування ТОВ "Преско-В" чи іншим юридичним особам, спірна земельна ділянка вважається самовільно зайнятою, нею незаконно користується ТОВ "Аурум Інвест", тому відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) спірна земельна ділянка підлягає поверненню власнику - Раді з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд, розташованих на ній.



Вказуючи на правомірність звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Ради, прокурор зазначив, що Радою не вживались заходи цивільно-правового реагування щодо повернення спірної земельної ділянки територіальній громаді м. Києва; розміщення на спірній земельній ділянці самочинно збудованої нежитлової будівлі порушує інтереси держави в особі Ради, яка незаконно позбавлена можливості щодо реалізації свого права на розпорядження спірною земельною ділянкою.



Також прокурор зазначив про поважність причин пропуску строку позовної давності з огляду на те, що про порушення ТОВ "Преско-В" вимог земельного та цивільного законодавства прокурор дізнався після отримання листа Голови Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.03.2015 № 411/15-Вих. під час досудового розслідування кримінального провадження від 28.04.2015 № 420151000300000066, порушеного за фактом використання завідомо підробленого документа (ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК України).



Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2018, залишено без розгляду позовну вимогу прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.12.2011 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017), оскільки у провадженні Господарського суду міста Києва є справа № 910/18133/15 (яка існувала на момент порушення провадження у справі № 910/14328/17, яка розглядається) з господарського спору між тими сторонами, про той же предмет (визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011) і з тих же підстав (майно є самочинно збудованим і право власності на нього зареєстровано за підробленим рішенням суду). Постановою Верховного Суду від 15.02.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 залишено без змін.



Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 відмовлено у задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 25.07.2015 та зобов`язання ТОВ "Аурум Інвест" повернути Раді спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.



Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що прокурором не доведено належними доказами факт підроблення рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, на підставі яких ТОВ "Преско-В" набуло права власності на нежитлову будівлю; з моменту проведення державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ТОВ "Преско-В", вказаний об`єкт нерухомості став повноцінним об`єктом цивільного обороту і не вважається самочинним будівництвом; прокурором не доведено, що ТОВ "Аурум Інвест" неправомірно заволоділо нежитловою будівлею, придбало її не у власника та є його незаконним володільцем, що свідчить про відсутність суспільного інтересу у позбавлені ТОВ "Аурум Інвест" права власності на придбане ним нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 25.07.2015 та відповідно звільнення спірної земельної ділянки.



Крім того, суд першої інстанції вказав, що за умови відмови у задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права держави в особі Ради питання щодо застосування строків позовної давності та наслідків її спливу судом не вирішується.



Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 про виправлення описки) рішення Господарського суду Київської області від 25.10.2018 скасовано.



Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Ради задоволено повністю.



Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 25.07.2015.



Зобов`язано ТОВ "Аурум Інвест" повернути Раді спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.



Стягнуто з ТОВ "Преско-В", ТОВ "Авалон Комерц Груп" та ТОВ "Аурум Інвест" по 1 600, 00 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та перегляд справи у суді апеляційної інстанції.



Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність ТОВ "Преско-В" законності набуття ним права власності на нежитлову будівлю (оскільки за даними Єдиного державного реєстру судових рішень не обліковуються судові рішення в цивільній справі № 2-366/08 за позовом ТОВ "Преско-В" до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди та визнання права власності на майно, такі судові рішення Гребінківським районним судом Полтавської області не виносились, а ТОВ "Преско-В" не надано доказів існування рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, на підставі яких воно оформило право власності на нежитлову будівлю) та речового права на спірну земельну ділянку.



При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що нежитлова будівля є самочинно збудованою, оскільки в матеріалах справи відсутні дозвільні документи на право виконання будівельних робіт, належно затверджений проєкт будівництва та рішення щодо відведення спірної земельної ділянки ТОВ "Преско-В" для будівництва; вказав на недійсність договору купівлі-продажу від 25.07.2015, оскільки він суперечить положенням чинного законодавства (продавцем нежитлової будівлі виступила особа без наявності права власності на нього) та порушує права та інтереси держави в особі Ради (спрямований на незаконне заволодіння спірною земельною ділянкою), а спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою, а відтак задовольнив позовні вимоги.



Окрім того, апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Преско-В" про застосування строків позовної давності, зазначивши, що позивачем не було пропущено строк позовної давності для звернення з позовом до суду, оскільки про порушення ТОВ "Преско-В" вимог земельного та цивільного законодавства позивачу стало відомо під час досудового розслідування кримінального провадження від 28.04.2015 № 420151000300000066, порушеного за фактом використання завідомо підробленого документа (ч.4 ст.358 КК України).



Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (з урахуванням ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.03.2019 про виправлення описки), у березні 2019 року ТОВ "Преско-В" звернулося до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, а рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2018 - залишити без змін.



Мотивуючи касаційну скаргу ТОВ "Преско-В" зазначило, що суд апеляційної інстанції зробив необґрунтовані висновки про підроблення рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, на підставі якого ТОВ "Преско-В" набуло права власності не нежитлову будівлю; про те, що договір купівлі-продажу від 25.07.2015 є недійсним; про те, що нежитлова будівля є самочинно збудованою, оскільки ТОВ "Преско-В" набуло на неї право власності на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08; про відсутність підстав для задоволення заяви про застосування строків позовної давності; вказав на порушення судом апеляційної інстанції ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).



Окрім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не перевірено підстав звернення прокурором з даним позовом в інтересах держави в особі Ради та не надано оцінки обставинам щодо відсутності у позовній заяві прокурора доказів порушень інтересів держави.



Ухвалою Верховного Суду від 21.06.2019 відкрито касаційне провадження у справі, клопотання ТОВ "Преско-В" про зупинення виконання постанови суду апеляційної інстанції від 20.02.2019 задоволено частково, зупинено виконання постанови суду апеляційної інстанції від 20.02.2019 у частині зобов`язання ТОВ "Аурум Інвест" повернути Раді спірну земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель та споруд, зупинено провадження у справі №910/14328/17 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 587/430/16-ц.



Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 поновлено провадження у справі №914/942/18 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.11.2019.



У судове засідання 06.11.2019 ТОВ "Авалон Комерц Груп" та ТОВ "Аурум Інвест" своїх представників у судове засідання не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином.



Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії" та те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не їх обов`язком, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників ТОВ "Авалон Комерц Груп" та ТОВ "Аурум Інвест".



Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників позивача та ТОВ "Преско-В", дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.07.2011 державним реєстратором Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" прийнято рішення про державну реєстрацію за ТОВ "Преско-В" права власності на нежитлову будівлю торгівельного призначення площею 910, 30 м2 по вул. Мілютенка, 7-Б у Деснянському районі м. Києва, на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08 за позовом ТОВ "Преско-В" до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди та визнання права власності на майно.



29.12.2011 між ТОВ "Преско-В" (продавець) та ТОВ "Авалон Комерц Груп" укладено договір № 8374 купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність належну продавцю на праві власності нежитлову будівлю, яка розташована на спірній земельній ділянці. Нежитлова будівля належить продавцю на підставі рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08.



25.07.2015 між ТОВ "Авалон Комерц Груп" (продавець) та ТОВ "Аурум Інвест" (покупець) укладено договір № 821 купівлі-продажу нерухомого майна, за змістом якого продавець продав, а покупець купив нежитлову будівлю, яка розташована на спірній земельній ділянці. Нежитлова будівля належить продавцеві на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2011 № 8374 та відповідно до ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності продавця на вказане вище нерухоме майно зареєстровано державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Заіко І. В. 14.03.2013, номер запису про право власності 400337, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно і реєстрацію права власності, виданим 20.03.2013, індексний номер витягу 1434194.



Відповідно до листа Голови Гребінківського районного суду Полтавської області від 05.03.2015 №411/15-Вих. справа № 2-366/08 розглядалась Гребінківським районним судом Полтавської області за позовом ОСОБА_2 до Рудківської сільської ради та ОСОБА_3, за участю третьої особи - нотаріуса Державної нотаріальної контори, про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок, земельну ділянку та грошові вклади (рішення від 09.09.2008), а не за позовом ТОВ "Преско-В" до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди та визнання права власності на майно.



Також судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень судове рішення в цивільній справі № 2-366/08 за позовом ТОВ "Преско-В" до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди та визнання права власності на майно не обліковуються.



Враховуючи викладене вище, Київською місцевою прокуратурою № 3 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження від 28.04.2015 № 42015100030000066 за ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документу.



З огляду на вказані обставини Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Ради із зазначеним позовом.



Скасовуючи рішення суду першої інстанції від 25.10.2018, апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову прокурора в інтересах держави в особі Ради, виходячи з того, що матеріалами справи підтверджується факт відсутності рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 20.10.2008 та ухвали того ж суду від 10.11.2010 у цивільній справі № 2-366/08, на підставі яких ТОВ "Преско-В" набуло права власності на нежитлову будівлю, а також факт самочинного будівництва нежитлової будівлі та факт самовільного зайняття спірної земельної ділянки ТОВ "Аурум Інвест".



Касаційний господарський суд погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанцій з огляду на таке.



Предметом розгляду у даній справі є вимоги прокурора, заявлені в інтересах держави в особі Ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання повернути Раді спірну земельну ділянку з приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.



У ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ТОВ "Преско-В") наведено визначення поняттю "державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно з яким, державна реєстрація це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.



Тобто, як вірно визначив суд апеляційної інстанції, державна реєстрація це не підстава набуття права власності, а засвідчення державою вже набутого особою права власності, і не можна ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення права власності, оскільки такої підстави закон не передбачає.



Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.


................
Перейти до повного тексту