ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2404/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 (колегія суддів: Кощеєв І.М. - головуючий, Анотонік С.Г., Дармін М.О.)
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма Україна" (далі - позивач), звернувшись в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений між ним та Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області, який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 за № 040927700079), на той же строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в редакції додаткової угоди зазначеній в позові.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та тим, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватись земельною ділянкою, сплачувати орендну плату за відсутності заперечень орендодавця.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 в задоволені позову відмовлено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма "Україна" 1 600 грн судового збору, 2 400 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2019 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/2404/17 залишено без змін.
2.2. До Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява позивача, в якій він просив апеляційний суд прийняти додаткову постанову про стягнення із Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 200 грн. у зв`язку з розглядом справи в Господарському суді Запорізької області.
2.3. Додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019, яка оскаржена у касаційному порядку, вищевказану заяву позивача задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7 200 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнюючи доводи інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі відповідач просить додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини у редакції, у якій стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Україна" 2 700 грн. 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що апеляційним судом було порушено норми процесуального права. Так не було взято до уваги неспівмірність та непропорційність заявлених до стягнення витрат позивача на правничу допомогу, що підтверджується судовою практикою у інших справах.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови від 23.05.2019, якою постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 залишено без змін, позивачем до апеляційного суду було подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просив стягнути з відповідача 7 200 грн витрат позивача в суді першої інстанції на професійну правничу допомогу адвоката.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем було надано суду першої інстанції наступні докази витрат на професійну правничу допомогу адвоката: Акт № 01 від 01.12.2017 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №38 про надання правової допомоги від 23.11.2017 (а. с. 110 т. 1), квитанція до прибуткового касового ордера №56 від 01.12.2017 на суму 2 400 грн (а. с. 111 т. 1); Акт №02 від 25.01.2018 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №38 про надання правової допомоги від 23.11.2017 (а. с. 156 т. 1), квитанція до прибуткового касового ордера №62 від 25.01.2018 на суму 1 200 грн (а. с. 157 т. 1); Акт №03 від 26.02.2018 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №38 про надання правової допомоги від 23.11.2017 (а. с. 158 т. 1), квитанція до прибуткового касового ордера №65 від 26.02.2018 на суму 1 200 грн (а. с. 159 т. 1); Акт №04 від 02.04.2018 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 38 про надання правової допомоги від 23.11.2017 (а. с. 194 т. 1), квитанція до прибуткового касового ордера №67 від 02.04.2018 на суму 2 400 грн (а. с. 195 т. 1).
Зазначені витрати також підтверджені попереднім (орієнтованим) розрахунком судових витрат від 24.01.2018, Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Соловйовим Володимиром Миколайовичем, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги позивачу (клієнту) за Договором №38 про надання правової допомоги від 23.11.2017, станом на 24.01.2018.
4.2. Відповідачем до Центрального апеляційного господарського суду було подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просив зменшити вказані витрати з 7 200 грн до 2 700 грн з посиланням на те, що заявлений до стягнення позивачем розмір витрат не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, та неспівмірний із умовами, викладеними в ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження своєї позиції відповідач послався на рішення в іншій судовій справі з аналогічними предметом спору та учасниками справи, де представництво інтересів позивача здійснював той самий адвокат, що і в даній справі, і де було заявлено до стягнення судові витрати позивача на правничу допомогу в розмірі 2 700 грн.
4.3. Апеляційним господарським судом заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу було задоволено з підстав її обґрунтованості з посиланням на ст.ст. 86, 123, 126 Господарського процесуального кодексу України.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
5.2. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
5.3. Згідно з приписами статті 30 наведеного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ч. 1). Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ч. 2). При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
5.4. За приписами частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.