ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/3986/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,
за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестфінанс"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко А. І., Михальської Ю. Б., Скрипки І. М.
від 03.09.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестфінанс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2) Публічне акціонерне товариство "Шкіряне підприємство "Світанок", 3) Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський м`ясокомбінат", 4) ОСОБА_1, 5) Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
про визнання правочину недійсним та витребування оригіналів документів
за участю представників:
позивача: не з`явився
відповідача: Зеленовський О. О.
третьої особи-1: ОСОБА_2
третьої особи-2: не з`явився
третьої особи-3: не з`явився
третьої особи-4: не з`явився
третьої особи-5: не з`явився
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестфінанс" про визнання недійсним укладеного між сторонами договору про відступлення права вимоги від 25.03.2014 та зобов`язання відповідача повернути позивачу оригінали кредитного договору № 08/20/08-КЛТ від 03.10.2008 і договорів, похідних від нього, переданих відповідачу на виконання договору про відступлення права вимоги від 25.03.2014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір про відступлення права вимоги від 25.03.2014 був укладений в порушення норм Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та "Про банки і банківську діяльність" та є нікчемним відповідно до пунктів 1, 2, 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки за спірним договором Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" здійснило відчуження майнових прав за кредитним договором № 08/20/08-КЛТ від 03.10.2008 за ціною, значно нижчою від звичайної, безоплатно відмовився від власних майнових прав та взяв на себе зобов`язання, виконання якого стало неможливим.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.03.2016 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" порушив провадження у справі № 910/3986/16 та призначив позовну заяву до розгляду.
Господарський суд міста Києва рішенням від 27.07.2016 у цій справі № 910/3986/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016, задовольнив позовні вимоги: визнав недійсним договір про відступлення прав вимоги від 25.03.2014, укладений між сторонами у справі; зобов`язав відповідача повернути позивачу оригінали договорів, переданих на виконання договору про відступлення права вимоги від 25.03.2014.
Вищий господарський суд України постановою від 07.02.2017 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2016 у справі № 910/3986/16, а справу № 910/3986/16 передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи судові рішення та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановити наявність/відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарських судів і мотиви її прийняття.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.05.2019, постановленою за результатами нового розгляду справи № 910/3986/16, позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення ліквідації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. залишив без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не з`являвся в судові підготовчі засідання, не повідомив про наявність поважних причин неявки, не подав документи, з яких би вбачалось, що позивач підтримує свої позовні вимоги і за висновком суду така бездіяльність позивача перешкоджає вирішенню спору та подальшому розгляду справи.
Також місцевий господарський суд в зазначеній ухвалі визнав неприйнятними пояснення, подані 06.05.2019 третьою особою-1 та 29.05.2019 і 28.05.2019 позивачем.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2019 змінив ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №910/3986/16 шляхом виключення з мотивувальної частини ухвали абзаців наступного змісту:
"Фонд 06.05.2019 та 29.05.2019 і Банк 28.05.2019 подав письмові пояснення з викладеною позицією, яка визнана судом неприйнятною з підстав наведених далі.
До набрання судовим рішенням законної сили у даному господарському спорі дійсним кредитором за кредитним договором №08/20/08-КЛТ від 03.10.2008 та правочинами похідними від нього є товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТФІНАНС".
Це означає, що ознаки нікчемності правочину, визначені у статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є недоведеними, а сам договір відступлення права вимоги від 25.03.2014 є оспорюваним, і права кредитора за кредитним договором №08/20/08-КЛТ від 03.10.2008 передані новому кредитору - ТОВ "ФК "Інвестфінанс", а відтак відсутні у Банку.
22.02.2019 між Банком та ТОВ "ЕйПіЕс Україна" код 42682150 за результатами аукціону (протокол електронного аукціону № UA-EA-2018-12-21-000021-b від 24.01.2019) укладений Договір № 1183/К про відступлення (купівлі-продаж) права вимоги серед яких і майнові права вимоги до ПАТ "ШП"Світанок" за кредитним договором № 08/20/08 -КЛТ від 03.10.2008.
Слід зазначити, що аукціон і укладення договору № 1183/К проведені під час вирішення спору про недійсність договору від 25.03.2014 відступлення права вимоги та зобов`язання нового кредитора повернути оригінали кредитного договору № 08/20/08-КЛТ від 03.10.2008 та правочині укладених в ході його виконання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити.
При відступленні права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору боргові зобов`язання боржника і більше взаємовідносин не має ні з боржником, ні з новим кредитором щодо перерахування коштів первісному кредитору, тож фактично відбувається купівля-продаж права вимоги боргових зобов`язань.
Сторона, яка вчиняє дії або робить заяви у спорі, що суперечать тій позиції, яку вона займала раніше, не повинна отримати перевагу від своєї непослідовної поведінки.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку про безпідставне включення Банком та Фондом майнових прав вимоги до ПАТ "ШП "Світанок" за кредитним договором № 08/20/08 -КЛТ від 03.10.2008 та похідними правочинами до переліку майнових прав, які належать Банку станом на 24.01.2019 і 22.02.2019 і можуть бути ним відчужені."
Також Північний апеляційний господарський суд постановою від 03.09.2019 повернув матеріали справи № 910/3986/16 до Господарського суду міста Києва.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що місцевий господарський суд в порушення норм процесуального права до початку розгляду справи по суті, під час підготовчого засідання в ухвалі про залишення позову без розгляду надав оцінку певним аргументам, наведеним учасниками справи, встановив фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, зробив висновки по суті позовних вимог та фактично зазначив про відсутність підставі для задоволення позову, незважаючи на те, що ці обставини можуть бути встановлені лише у рішення суду після розгляду справи по суті.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестфінанс" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2019 залишити в силі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 232, частини 3 статті 271, статей 275, 280 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанцій обмежений нормами Господарського процесуального кодексу України в своїх повноваженнях при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, тобто не мав повноважень на зміну ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу третя особа-1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та ухваленою з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.
Позивач, треті особи-2, -3, -4 та -5 відзиви на касаційну скаргу на надали.
Позиція Верховного Суду.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо дотримання апеляційним господарським судом норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами 1 - 3 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є:
1) ухвали;
2) рішення;
3) постанови;
4) судові накази.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.
Вимоги до змісту ухвали суду визначені у статті 234 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої ухвала, що викладається окремим документом, складається з:
вступної частини із зазначенням:
а) дати і місця її постановлення;
б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
в) імен (найменувань) учасників справи;
описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
резолютивної частини із зазначенням:
а) висновків суду;
б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.
Вимоги до змісту рішення визначені у статті 238 Господарського процесуального кодексу України.
Так, зокрема відповідно до частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на момент здійснення місцевим господарським судом нового розгляду справи та постановлдення оскаржуваної ухвали) у мотивувальній частині рішення зазначаються: фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.