1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції





Постанова

іменем України

19 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 130/2612/17 провадження № 51-3547 км 19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Щепоткіної В. В.,

суддів Кишакевича Л. Ю., Матієк Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Ткаченка М. С.,

захисника Герасимчука С. П., законного представника ОСОБА_1, прокурора Ємця І. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Герасимчука С. П. та прокурора Кузьміна С. В., який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020000000266, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився та проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2018 року до ОСОБА_2 за вчинення ним суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Згідно ухвали суду ОСОБА_2, перебуваючи у стані неосудності, 14 липня 2017 року приблизно о 17:20, проходячи по тупіку Одеський у місті Жмеринка Вінницької області, зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, та став вимагати від останнього показати руки, що той і зробив, злякавшись ОСОБА_2, який мав переваги у зрості. Після цього ОСОБА_3 рушив до свого будинку, однак, пройшовши кілька метрів, обернувся до ОСОБА_2 і запитав навіщо він вимагав показати руки. ОСОБА_2, нічого не пояснюючи, підійшов до потерпілого та умисно, безпричинно, з мотивів явної неповаги до суспільства, всупереч загальноприйнятих норм моралі наніс ОСОБА_3 один тичковий удар у шию предметом, схожим на ніж, чим заподіяв потерпілому легке тілесне ушкодження у виді непроникаючого колото-різаного поранення шиї. Після отримання удару ОСОБА_3, побоюючись за своє життя і здоров`я, почав тікати до свого будинку, а ОСОБА_2 з метою позбавлення життя потерпілого став його наздоганяти. ОСОБА_3, забігши в будинок, зачинив двері та сказав дружині викликати поліцію і швидку допомогу. У цей час ОСОБА_2 намагався відкрити двері будинку, але зрозумівши, що йому не вдасться завершити свій умисел до кінця, спрямований на позбавлення життя потерпілого, залишив територію домоволодіння.

Вінницький апеляційний суд ухвалою від 26 червня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Герасимчук С. П., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вважає, що у вчиненому ОСОБА_2 діянні відсутні ознаки незакінченого замаху на умисне вбивство з хуліганських мотивів (ч. 3 ст. 15 п. 7 ч. 2 ст. 115 КК), оскільки предмет, яким потерпілому спричинено тілесне ушкодження, не мав значної вражаючої здатності, а сам ОСОБА_2 перебував у стані неосудності, що виключає наявність у його діях умислу на вбивство з хуліганських мотивів. На думку захисника, дії ОСОБА_2 містять ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК. Вказані обставини не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який всупереч приписам ст. 404, ст. 419 КПК відповідних доводів апеляційної скарги захисника належним чином не перевірив, повторно обставин кримінального провадження не дослідив, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

У касаційній скарзі прокурор Кузьмін С. В., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що вчинення особою суспільно небезпечного діяння у стані неосудності є несумісним з встановленням суб`єктивної сторони складу злочину, тому висновки суду першої інстанції щодо спрямованості умислу, мети і мотиву дій ОСОБА_2 є неправильним застосуванням кримінального закону. Всупереч приписам ст. 404, ст. 419 КПК вказані порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції, який безпідставно залишив ухвалу місцевого суду без зміни. На думку прокурора, у діях ОСОБА_2 наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор Ємець І. І. не підтримав касаційну скаргу прокурора і заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника. Захисник Герасимчук С. П. та законний представник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу захисника і заперечили проти задоволення касаційної скарги прокурора.

Мотиви Суду

Відповідно до приписів ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Однак, переглядаючи ухвалу місцевого суду щодо ОСОБА_2 в апеляційному порядку, вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався.


................
Перейти до повного тексту