Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 161/4715/17
провадження № 51-4761 км 18
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Анісімова Г. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Гошовської Ю. М.,
захисника Гнатущенка В. В.,
представника потерпілих Тарана О. П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора Демчишина І. П., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Волинського апеляційного суду від 11 червня 2019 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030000000029, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у с. Забужжя, Любомльського району, Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, приватного підприємця, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (пʼять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Зараховано обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк попереднього увʼязнення з 30 січня 2017 року по 25 травня 2017 року.
До набрання вироком законної сили застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
Вирішено питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року вирок суду першої інстанції змінено. Виключено з обвинувачення ОСОБА_1 порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Зараховано в строк відбутого покарання термін перебування під вартою з 30 січня 2017 року по 25 травня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. В решті вирок суду залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 30 січня 2017 року, близько 20.20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки "SUBARY TRIBECA B9", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, рухався по автодорозі сполученням Доманове - Ковель - Чернівці - Тереблече, порушив вимоги підп. "б" п. 2.3, підп. "б" п. 2.9, п. п. 10.1, 11.2, розділу 34 п. 1.1 Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка рухалась на лівому узбіччі. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілій було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких вона померла.
Постановою Верховного Суду від 6 листопада 2018 року ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вироком Волинського апеляційного суду від 11 червня 2019 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 липня 2017 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано.
Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 5 ст.72 КК (в редакції від 26 листопада 2015 року) зараховано ОСОБА_1 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув`язнення з 30 січня 2017 року по 25 травня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого, внаслідок м`якості.
Засуджений ОСОБА_1 також вважає вирок суду незаконним у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі обвинуваченого, безпідставного призначення надто суворого покарання та без застосування ст. 75 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Гошовська Ю. М. не підтримала касаційну скаргу прокурора та засудженого, просила залишити судове рішення без змін.
Захисник Гнатущенко В. В. підтвердив касаційну скаргу засудженого, просив скасувати вирок Волинського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, касаційну скаргу прокурора не задовольняти.
Потерпілий ОСОБА_3 через свого представника подав клопотання у якому просив врахувати обставини, які пом`якшують покарання, та призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.
Мотиви Суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.