Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 р.
м. Київ
справа № 711/6360/18
провадження № 51-3071км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Іваненка І. В.,
суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
за участю:
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Черкаського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250000000121, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Лип`янка Шполянського району Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1,) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 11 червня 2018 року, о 04.38 год., будучи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем "Volkswagen Passat", рухаючись по вулиці Благовісна в місті Черкаси у напрямку вулиці Смілянська, в порушення вимог п. 2.3 б), 2.9, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому у момент виникнення перешкоди для його руху, яку він об`єктивно спроможний був виявити, у вигляді автомобіля "Daewoo Lanos", що рухався попереду по смузі його руху у попутному напрямку, вчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого, перед регульованим перехрестям із вулицею Небесної Сотні допустив контактування із задньою частиною автомобіля "Daewoo Lanos", після чого змінив напрямок руху вліво, виїхав на ліве узбіччя, де скоїв наїзд на дерево. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля Volkswagen Passat ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Апеляційним судом Черкаської області за апеляцією прокурора вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання скасовано та ухвалено новий вирок від 22 квітня 2019 року. Цим вироком ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду змінити, на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку. Зазначає, що апеляційний суд при призначенні покарання належним чином не врахував ряд пом`якшуючих покарання обставин і дані про його особу, а також у своєму рішенні не обґрунтував неможливість звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та просить її відхилити. Однак, у судовому засіданні прокурор зазначив, що, на його думку, суд касаційної інстанції на підставі положень ч. 2 ст. 433 КПК України має самостійно виключити з мотивувальної частини вироку апеляційного суду посилання на причинний зв`язок між перебуванням засудженого у стані алкогольного сп`яніння і настанням наслідків дорожньо-транспортної пригоди з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, висловленої в рішенні від 21 серпня 2019 року у справі № 682/956/17.
В цьому рішенні зокрема, крім іншого, вказано, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, хоча і становить порушення вимог п.п. "а" п. 2.9 ПДР, однак само по собі не може виступати прямою безпосередньою причиною настання ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння потерпілому (потерпілим) тілесних ушкоджень або смерті. Стан сп`яніння не охоплюється об`єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання, згідно з п.13 ч. 2 ст. 67 КК.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюється.