Постанова
іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 200/9933/16-к
провадження № 51-1674км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я О.,
прокурора Басюка С.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р.М. на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040640004728, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), такої, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, і призначено їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
Строк покарання ухвалено обчислювати з дня прибуття ОСОБА_1 до кримінально-виконавчої установи відкритого типу.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватою в тому, що вона у невстановлений слідством час у невстановленому місці у невстановленої особи умисно незаконно без мети збуту придбала вологі порошкоподібні речовини масою 0,0513 г та 0,9870 г, що містять психотропну речовину, обіг якої обмежено, - метамфетамін, кількість якого становить 0,0339 г та 0,6522 г відповідно, які вона доставила до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_2, де незаконно їх зберігала та які там же 2 грудня 2015 року в період із 11:30 до 13:30 були виявлені та вилучені працівниками поліції під час проведення санкціонованого обшуку.
Апеляційний суд ухвалою від 27 грудня 2018 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а апеляційну скаргу захисника задовольнив частково, вказаний вирок місцевого суду змінив у частині призначеного покарання та на підставі ст. 75 КК звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки й поклав на неї обов`язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 1 ст. 76 КК. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування цих вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд установив факт перебування на час апеляційного розгляду обвинуваченої на п`ятому тижні вагітності, що підтверджується відповідною довідкою, наданою стороною захисту, однак призначаючи ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді обмеження волі із застосуванням положень ст. 75 КК, не врахував заборони, встановленої ч. 3 ст. 61 КК, щодо неможливості призначення покарання у виді обмеження волі до вагітних жінок, унаслідок чого неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1, правильності кваліфікації її дій у касаційній скарзі прокурор не оспорює.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не перевіряє правильність кваліфікації дій засудженої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Відповідно до ст. 438 КПК предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.