Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 569/24433/18 (4-с/569/15/19)
провадження № 61-7789св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
| скаржник - ОСОБА_1, |
| суб`єкт оскарження- Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, стягувач - ОСОБА_2, |
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2019 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2019 року у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області) про накладення штрафу.
На обґрунтування скарги зазначив, що згідно з постановою державного виконавця Мукачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області
(далі - Мукачівський РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області) Клонович В. М. від 01 листопада 2018 року на ОСОБА_1 накладено штраф 50 % заборгованості у розмірі 55 908,54 грн.
26 листопада 2018 року за заявою ОСОБА_1 матеріали виконавчого провадження були направлені до Рівненського МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області за фактичним місцем проживання боржника.
05 грудня 2018 року Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області суду від 09 липня 2004 року № 2?1383 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 червня 2004 року і до досягнення повноліття не виконується та не повідомлено причини його невиконання, відповідно станом на 01 листопада 2018 року заборгованість зі сплати аліментів становить 111 817, 08 грн, та сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець зобов`язаний винести постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 50 % від суми заборгованості зі сплати аліментів.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 4106599 від 01 листопада 2018 року про накладення на нього штрафу по виконавчому провадженню у сумі 55 908, 54 грн на користь ОСОБА_2, винесену державним виконавцем Мукачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Клованич В. М.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що оскаржувана постанова державного виконавця відповідає вимогам пункту 3 частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів. Враховуючи, що розмір заборгованості за аліментами є значним та порушує права дитини на достатнє матеріальне забезпечення, а скаржник не надав доказів належної сплати аліментів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги.
Короткий зміст ухвали та рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2019 року ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційної інстанції мотивоване тим, що станом на дату винесення оскаржуваної постанови державного виконавця ВП № 4106599
від 01 листопада 2018 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 111 817, 08 грн, розмір якої перевищує суму платежів по аліментах за три роки, виконавцем правомірно винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості зі сплати аліментів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що зміни в пункт 3 частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження", які набрали чинності
28 серпня 2018 року, яким передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів, не можуть бути застосовано до заборгованості зі сплати аліментів
ОСОБА_1 , оскільки вказана заборгованість існувала до набрання чинності вказаних змін у закон.
Окрім того, скаржник зазначив, що пункт 3 частини 14 статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону № 2475-VIII
від 03 липня 2018 року) погіршує становище ОСОБА_1, тому не має зворотної сили у часі в розумінні та всупереч вимогам статті 58 Конституції України.
Доводи інших учасників справи
У червні 2019 року ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, оскільки ОСОБА_1 з 2004 року не сплачував аліментів на користь ОСОБА_2, а тому до набрання чинності Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" у скаржника утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що на примусовому виконанні Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження згідно з виконавчим листом № 2-1383, видане 09 липня 2004 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 24 червня 2004 року і до досягнення повноліття.
Постановою державного виконавця Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Клованич В. М. від 01 листопада 2018 року накладено на ОСОБА_1 штраф у розмірі 55 908, 54 грн, на користь стягувача ОСОБА_2 .
Постановою державного виконавця Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області Клованич В. М. від 26 листопада 2018 року передано вищевказаний виконавчий лист № 2-1383, за місцем проживання боржника, у Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області.
05 грудня 2018 року Рівненський МВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області прийнято постанову про прийняття виконавчого провадження.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.