Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 537/2093/17
провадження № 61-23357св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Кременчуцька міська рада Полтавської області, Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області, міський голова міста Кременчука Полтавської області Малецький Віталій Олексійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2017 року в складі судді Сьоря С. І. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року в складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - КП "Кременчукводоканал"), міського голови міста Кременчука Полтавської області Малецького В. О. про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, визнання трудового договору таким, що укладений на невизначний строк, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що з 09 листопада 2007 року відповідно до укладеного з ОСОБА_1 контракту його було призначено на посаду генерального директора КП "Кременчукводоканал".
Згідно з розпорядженням міського голови міста Кременчука Полтавської області Бабаєва О. М. 23 листопада 2010 року ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора КП "Кременчукводоканал"
у зв`язку з переходом на виборну посаду. Цим же розпорядженням було припинено дію контракту від 09 листопада 2007 року.
Відповідно до рішення першої сесії шостого скликання міської ради міста Кременчука Полтавської області від 23 листопада 2010 року
ОСОБА_1 призначено на посаду заступника міського голови.
Розпорядженням Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 лютого 2015 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника міського голови міста Кременчука Полтавської області за власним бажанням.
ОСОБА_1 26 лютого 2016 року звернувся до міського голови із заявою про поновлення на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал" з підстав, передбачених статтею 118 КЗпП України, однак отримав письмову відмову в поновленні на роботі на посаді, яку займав до переходу на виборну посаду.
Вказував, що рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2016 року у справі № 537/3876/16-ц
його було поновлено на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал" з 26 лютого 2016 року на умовах, що були встановлені контрактом від 09 листопада 2007 року. Рішення суду в цій частині допущено до негайного виконання.
Міським головою міста Кременчука Полтавської області 05 травня 2017 року на виконання вказаного рішення суду видано розпорядження про поновлення його на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал", проте фактично його на роботі поновлено не було, сам контракт відсутній, до трудової книжки роботодавцем жодних записів не вносилося.
Також міським головою цього ж дня (05 травня 2017 року) винесено ще одне розпорядження, яким позивача знову звільнено із займаної посади генерального директора КП "Кременчукводоканал" відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вважає, що відповідачі порушують норми трудового законодавства, оскільки, не поновивши його на посаді належним чином, міський голова міста Кременчука Полтавської області незаконно видав розпорядження про його звільнення.
Зазначає, що в відповідно до статті 39-1 КЗпП України позивач є таким, що безстроково прийнятий на посаду генерального директора
КП "Кременчукводоканал", оскільки його контракт є безстроковим.
Вказував, що незаконними діями відповідачів йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює у 100 000 гривень. Оскільки порушення були допущені усіма відповідачами, то середній заробіток та моральна шкода повинні стягуватися з них солідарно.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив: визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2017 року про звільнення його з посади генерального директора КП "Кременчукводоканал" за пунктом 2 частини першої
статті 36 КЗпП України; поновити його на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал" на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09 листопада 2007 року, починаючи з 05 травня 2017 року; визнати таким, що укладений на невизначений строк трудовий договір
з генеральним директором КП "Кременчукводоканал" відповідно до
статті 39-1 КЗпП України; стягнути з відповідачів солідарно на його користь середній заробіток станом на дату прийняття судового рішення, який становить 5 503,70 грн; стягнути з відповідачів солідарно на його користь 100 000 грн моральної шкоди; визнати протиправними і скасувати
пункти 2, 3, 4 розпорядження міського голови міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2017 року про поновлення його на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал"; виключити з мотивувальної й описової частини розпорядження міського голови міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2017 року частину абзацу наступного змісту: "проте трудова книжка стягувачем не надана до сьогоднішнього часу, що істотно ускладнює належне виконання зазначеного судового рішення в частині поновлення на роботі в повному обсязі".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 13 грудня 2017 року позов задоволено частково.
Скасовано розпорядження міського голови міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2017 року, яким припинено трудовий договір у формі контракту від 09 листопада 2007 року в редакції додаткової угоди
від 03 листопада 2010 року з ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням цього трудового договору та звільнено ОСОБА_1 з посади генерального директора КП "Кременчукводоканал".
Поновлено ОСОБА_1 з 05 травня 2017 року на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал" на тих же умовах, що були встановлені контрактом від 09 листопада 2007 року з генеральним директором КП "Кременчукводоканал" ОСОБА_1
Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 84 206,61 грн.
Стягнуто Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 7 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь держави 2 122,06 грн судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з метою виконання рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2016 року міським головою видано розпорядження
від 05 травня 2017 року, тому пункт 2 цього розпорядження, в якому міститься вказівка на час, з якого ОСОБА_1 повинен приступити до роботи, не порушує прав чи інтересів останнього та не суперечить діючому законодавству.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання вищевказаного рішення суду позивач не надав роботодавцеві трудової книжки, тому пункт 3 розпорядження від 05 травня 2017 року, яким зобов`язано ОСОБА_1 перед початком виконання своїх обов`язків надати трудову книжку не порушує прав та інтересів останнього.
Також позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його прав пунктом 4 розпорядження від 05 травня 2017 року, яким контроль за виконанням та організацією виконання цього розпорядження покладено на заступника міського голови та директора КП "Кременчукводоканал".
В даному випадку відсутні підстави вважати, що трудові відносини між сторонами тривали після закінчення строку дії контракту, зважаючи на те, що ОСОБА_1 поновлювався на посаді судовими рішеннями, як і підстави вважати, що контракт переукладався, оскільки термін дії контракту продовжувався додатковими угодами. Отже, вимоги позивача про визнання трудового договору з генеральним директором КП "Кременчукводоканал" ОСОБА_1 таким, що укладений на невизначений строк, задоволенню не підлягають.
Разом з тим, представниками відповідачів суду не надано належних доказів на підтвердження того, що рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2016 року було виконано, відбувся факт поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал" та останньому забезпечено реальну можливість приступити до виконання трудових обов`язків, при цьому саме по собі видання розпорядження про поновлення позивача на роботі не є достатнім для висновку про поновлення трудових правовідносин.
До трудової книжки ОСОБА_1 не вносилися записи про його поновлення на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал". Позивач не був повідомлений про поновлення на роботі до його звільнення
з роботи, оскільки обидва розпорядження (про поновлення на роботі та звільнення з роботи) він отримав поштою одночасно.
За викладених обставин припинення трудового договору та звільнення позивача з роботи не відповідає чинному законодавству, тому його необхідно поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 06 березня 2018 року рішення суду першої інстанції в частині скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, КП "Кременчукводоканал", міського голови міста Кременчука Полтавської області Малецького В. О. про скасування розпорядження про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, відмовлено.
Рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3, 4 розпорядження про звільнення, а також виключення з мотивувальної і описової частини розпорядження частину абзацу щодо ненадання трудової книжки та визнання трудового договору таким, що укладений на невизначений строк, залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що видача міським головою розпорядження про поновлення на роботі є підтвердженням поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал" та виконання рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 вересня 2016 року.
За вказаних обставин колегія апеляційного суду дійшла висновку, що поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора
КП "Кременчукводоканал" є таким, що відбулося.
Разом з тим, подальше звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора КП "Кременчукводоканал" є законним та правомірним.
Так, спірний контракт укладався на певний строк та у подальшому додатковими угодами продовжувався строк його дії, на термін з 03 січня
2011 року до 31 грудня 2015 року. Таким чином трудові відносини між сторонами тривали до закінчення строку дії контракту, а поновлення ОСОБА_1 відбувалося на посаді судовими рішеннями. Підстави вважати, що контракт переукладався відсутні, оскільки термін дії контракту продовжувався додатковими угодами. Отже, спірний контракт є строковим, укладений до 31 грудня 2015 року та на день розгляду справи строк його дії скінчився.
Вказані висновки також викладені у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № 537/2235/16-ц, яким скасовано рішення Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 30 вересня
2016 року, на підставі його ОСОБА_1 було поновлено на роботі. Тобто преюдиційна правова підстава для поновлення на посаді ОСОБА_1 відсутня. Під час розгляду справи № 537/2235/16-ц Верховний Суд дійшов висновку, що строк дії контракту закінчився 31 грудня 2015 року та більше не продовжувався.
При цьому апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними і скасування пунктів 2, 3, 4 розпорядження міського голови міста Кременчука Полтавської області від 05 травня 2017 року про поновлення його на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у березні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення вказаних вимог, змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути солідарно з Кременчуцької міської ради Полтавської області та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь позивача 100 000 грн моральної шкоди та 84 206,61 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що роботодавець належним чином виконав свої обов`язки щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі відповідно до рішення суду, оскільки видача розпорядження від 05 травня 2017 року без запису до трудової книжки не є підтвердженням факту виконання рішення суду.
Суди не звернули увагу на те, що після виконання рішення суду від 01 липня 2016 року позивача було поновлено на посаді генерального директора
з 26 лютого 2016 року, а даним рішенням суду останнього поновлено на роботі з 05 травня 2017 року. Отже, в період з 26 лютого 2016 року і по даний час між сторонами існували трудові відносини регламентовані судовими рішеннями. Трудові відносини без трудового договору існувати не можуть, тому, зважаючи на це, висновки судів про необхідність відмови у позові
у частині визнання контракту таким, що укладений на невизначений строк, є помилковими.
Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що моральну шкоду та середній заробіток необхідно стягувати лише з Кременчуцької міської ради Полтавської області, оскільки вона делегувала функції розпорядника коштів місцевого бюджету Виконавчому комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, тому спірні кошти необхідно стягнути солідарно з вказаних осіб.