Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
судова справа № 539/3362/17
провадження № 51-1581км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Кравченка С. І., Остапука В. І.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Подоляка М. С.,
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого Руль М. І. (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12017170240001611 від 29 жовтня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Лубен Полтавської області, жителя АДРЕСА_1), такого, що в силу ст. 89 КК України судимості не має,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 12 вересня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області
від 12 вересня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст. 76 цього Кодексу зобов`язано ОСОБА_2 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноваженому органу з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодуванняшкоди: матеріальної - 3200 грн та моральної - 1000 грн.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення матеріальної шкоди, завданої здоров`ю, залишено без розгляду.
Вирішено долю речових доказів у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду від 12 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3 - без змін.
За вироком місцевого суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він
23 жовтня 2017 року приблизно о 10:20 у магазині "Продукти" на
просп. Володимирському, 128 у м. Лубнах із корисливих мотивів шляхом вільного доступу викрав із належної ОСОБА_1 барсетки належну йому ж банківську картку ПАТ КБ "ПриватБанк" № НОМЕР_1 .
Цього ж дня ОСОБА_2, достеменно знаючи пін — код від зазначеної банківської картки, таємно зняв за допомогою картки 3200 грн, викравши в такий спосіб належні ОСОБА_1 гроші, чим завдав збитків останньому на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі потерпілий, не оскаржуючи виду та розміру призначеного ОСОБА_2 покарання, а також не оспорюючи необхідності застосування до останнього положень статей 75, 76 КК України, просить змінити постановлені у кримінальному провадженні судові рішення щодо ОСОБА_2, виключити з мотивувальних частин рішень місцевого та апеляційного судів посилання на наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 - щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину.
На думку потерпілого,цивільний позов у кримінальному провадженні вирішено всупереч положенням цивільного законодавства, а тому ОСОБА_1 також просить збільшити розмір суми відшкодування матеріальної та моральної шкоди, які підлягають стягненню із засудженого на його користь.
Апеляційний суд, на думку потерпілого, формально зазначивши у своєму рішенні доводи, викладені в апеляційній скарзі, всупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК України належним чином їх не перевірив і не навів належних мотивів на їх спростування.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції потерпілий ОСОБА_1 , висловивши свої доводи, підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити; представник потерпілого Руль М. І., висловивши свої доводи, також просила касаційну скаргу потерпілого задовольнити; прокурор вважав, що доводи потерпілого, викладені в касаційній скарзі, про порушення процесуального закону в результаті розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, є обґрунтованими, а тому просив постановлені в ньому судові рішення в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 вказаної статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.