Постанова
іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 396/720/18
провадження № 51-1154 км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
захисника Яшан Ю.Б.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Кропивницького апеляційного суду від 16 січня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018120230000235, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого вироком Новомосковського місцевого суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року за частиною 3 статті 408 Кримінального кодексу України (далі - КК) та на підставі статті 75 КК звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 289 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
На підставі частини 1 статті 71 та частини 3 статті 72 КК до покарання у виді штрафу за цим вироком приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Новомосковського місцевого суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року та остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, а вирок Новомосковського місцевого суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року постановлено виконувати самостійно.
Стягнуто з ОСОБА_1 процесуальні витрати та вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за злочин, вчинений за таких обставин.
Як установив суд, ОСОБА_1 у період з 20:00 16 березня 20:00 по 02:30 17 березня 2018 року, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля Новоукраїнської ЦРЛ, розташованої на вул. Лікарняній, 1 у м. Новоукраїнці Кіровоградської області, виявив автомобіль "Москвич - 412 ІЖ", 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, належний ОСОБА_2 . Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, із силою відкривши дверцята автомобіля, почав котити його, а в подальшому за допомогою металевої шпиці, яку знайшов у салоні автомобіля, завів двигун, сів за кермо та поїхав в напрямку с. Водяне Новоукраїнського району, де, з`їхавши з дороги, залишив автомобіль. Потім ОСОБА_1 взяв вдома сокиру, повернувся до місця, де стояв автомобіль, та почав його рубати на частини. Надалі залишивши частини автомобіля розкиданими, покинув вказане місце.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, 16 січня 2019 року ухвалив новий вирок, яким скасував вирок Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року щодо засудженого ОСОБА_1 у частині призначеного покарання.
ОСОБА_1 призначено покарання за частиною 1 статті 289 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 71 КК шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського місцевого суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року та за сукупністю вироків ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць і взято його під варту в залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 16 січня 2019 року.
В іншій частині вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений просить змінити вирок апеляційного суду та призначити покарання за сукупністю невідбутої частини покарання за вироком Новомосковського місцевого суду Дніпропетровської області від 16 січня 2017 року за частиною 3 статті 408 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого його на підставі статті 75 КК звільнено із встановленням випробування з іспитовим строком тривалістю 2 роки, а за вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 13 червня 2018 року за частиною 2 статті 289 КК призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, такі вироки судів виконувати самостійно.
Засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність та, пославшись на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", зазначає, що суд повинен був приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, призначити остаточне покарання із застосуванням статті 75 КК та ухвалити рішення про самостійне виконання вироків.
Тобто засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив строк та вид покарання, а саме позбавлення волі, тоді як суд першої інстанції правильно визначив покарання у виді штрафу.
При цьому засуджений вказує на пом`якшуючі покарання обставини, просить врахувати його активне сприяння розкриттю злочину, щире каяття та відшкодування потерпілому матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.