Постанова
Іменем України
19 листопада 2019року
м. Київ
справа № 748/2799/17
провадження № 51-1059км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Дронової І.С.,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_1,
захисника Синкевич О.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 6 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017270270000736, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 22 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 185 КК із застосуванням статті 69 цього Кодексу до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати і вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
11 липня 2017 року близько 20:00 ОСОБА_1, маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом зняття віконного скла проник до вказаного будинку, звідки викрав матеріальні цінності, належні потерпілому ОСОБА_2, чим заподіяв останньому матеріальної шкоди на загальну суму 1933 грн.
Перевіряючи вирок суду першої інстанції, апеляційний суд 6 лютого 2019 року постановив новий вирок, яким скасував попередній у частині призначеного покарання.
ОСОБА_1 призначено покарання за частиною 3 статті 185 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Строк відбуття покарання визначено обчислювати з 10 січня 2019 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги, наведені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ставить вимогу про скасування вироку апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, при цьому вказує на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, обґрунтовуючи свою позицію порушенням його права на захист.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції, порушуючи вимоги кримінального процесуального закону не забезпечив його захисником у порядку статті 49 КПК, чим обмежив його право на захист.
Крім того, засуджений, вказуючи на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, вважає, що суд апеляційної інстанції неправомірно не застосував статтю 69 КК при призначенні покарання та не врахував таку помʼякшуючу покарання обставину, як добровільне відшкодування шкоди.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та захисника, які підтримали касаційну скаргу засудженого, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Висновки суду щодо фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, доведеність винуватості та кваліфікація його дій за пред`явленим обвинуваченням у його касаційній скарзі не оспорюються та не заперечуються.
Натомість під час перевірки судових рішень не встановлено обставин, які були б підставами для сумніву в законності й обґрунтованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо винуватості засудженого і кваліфікації його дій.
Доводи засудженого про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону в частині належного забезпечення його захисником Суд визнає неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до статті 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 2 цієї статті судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.
Зі змісту статті 52 КПК убачається, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.
В інших випадках обов`язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою; щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад; щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності; щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи; щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення; у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.