Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 299/3371/14-ц
провадження № 61-28277св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2015 року у складі судді Леньо В. В. та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Мацунича М. В., Готри Т. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2014 року публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 29 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 70 512,75 доларів США зі сплатою 12,49 % річних та терміном повернення до 28 жовтня 2032 року.
У зв`язку з неналежним виконанням умов договору станом на 21 серпня 2014 року утворився борг у розмірі 91 510,83 доларів США, що еквівалентно 1 199 962,23 грн, із них: заборгованість за кредитом - 67 347,77 доларів США; за відсотками - 15 179,38 доларів США; пеня за несвоєчасне погашення платежу - 25 339,16 грн (1 932,40 доларів США); штраф - 92 461,89 грн ( 7 051,28 доларів США), яку банк просив стягнути на свою користь.
ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ПАТ "КБ "Надра" про визнання недійсним кредитного договору.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що кредит є споживчим, а тому законодавством для нього встановлено особливий порядок укладення. При укладенні кредитного договору позичальник не був ознайомлений з усіма умовами кредитування, що пропонуються банком, в обсязі і в порядку, що передбачені Законом України "Про захист прав споживачів" та нормативно - правовими актами Національного банку України".
Крім того, умови кредитного договору є несправедливими, оскільки в пунктах 5.1, 5.2 договору встановлено відповідальність споживача, натомість не встановлено аналогічної відповідальності банку, тобто існує дисбаланс прав та обов`язків на шкоду споживача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2015 року первісний позов ПАТ "КБ "Надра" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року № 2-02/10-2007 у розмірі 84 459,55 доларів США, що еквівалентно 1 107 500,34 грн, із них: заборгованість за тілом кредиту - 67 347,77 доларів США, що еквівалентно 883 117,16 грн; за відсотками - 15 179,38 доларів США, що еквівалентно 199 044,02 грн; пеня за порушення строку сплати платежу - 1 932,40 доларів США, що еквівалентно 25 339,16 грн.
У задоволенні решти вимог первісного позову та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Задовольняючи частково первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не виконав зобов`язання за укладеним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яку він зобов`язаний сплатити.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд виходив із недоведеності останнім своїх вимог та відсутності підстав для визнання кредитного договору недійсним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року рішення Виноградівського районного суду від 13 лютого 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованості за кредитним договором змінено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за кредитним договором від 29 жовтня 2007 року у розмірі 82 527,15 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 67 347,77 доларів США; за відсотками - 15 179,38 доларів США; пеня за прострочення сплати кредиту -25 339,16 грн.
У решті рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку про те, що пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти.
Короткий зміст доводів касаційної скарги
Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не перевірили його доводи щодо несправедливості умов кредитного договору, не звернули увагу на те, що ці умови суперечать статтям 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "КБ "Надра" про визнання кредитного договору недійсним.
Витребувано вищезазначену справу з Виноградівського районного суду Закарпатської області.
Зупинено виконання рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2015 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 11 жовтня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 299/3371/14-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 29 жовтня 2007 року між ВАТ "КБ "Надра" та ОСОБА_3 укладений кредитний договір № 2-02/10-2007, згідно з яким останній отримав кредит на придбання домоволодіння на АДРЕСА_1 (пункт 1.2 договору) у розмірі 70 512,75 доларів США зі сплатою 12,49 % річних та терміном повернення до 28 жовтня 2032 року.
За умовами цього договору позичальник зобов`язався повернути кредит та нараховані відсотки шляхом щомісячної сплати суми мінімально необхідного платежу у розмірі 772,58 доларів США до 10 числа поточного місяця.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється із розрахунку 360 днів у році (пункт 1.3.1 кредитного договору).
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником кредитних зобов`язань станом на 21 серпня 2014 року утворився борг, який ним не погашений.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 29 жовтня 2007 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".
За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (у редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Зокрема, умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі, коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.