Постанова
Іменем України
16 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 460/762/16-ц
провадження № 61-19331св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Яремка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2016 року у складі судді Теслі Б. І. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Шумської Н. Л., Левика Я. А., Нандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У вересні 2014 року прокурор Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_2, перебуваючи на виборчій посаді сільського голови Старичівської сільської ради, в період часу з 2006 до 2010 року, як службова особа органу місцевого самоврядування та представник влади, неналежно виконував свої посадові обов`язки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", через несумлінне ставлення до них, не пересвідчився та не перевірив достовірність площі земельної ділянки, яка відводилась ОСОБА_1, з даними, що містяться в рішенні Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252 "Про передачу земельної ділянки площею 0,1600 га у власність для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд громадянину ОСОБА_1 ", яке знаходилось у протоколі сесії вказаної сільської ради, підписав (наніс підпис за допомогою факсиміле) та скріпив оригінальною печаткою сільської ради рішення Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252 "Про передачу земельної ділянки площею 0,1972 га у власність для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд громадянину ОСОБА_1 ". Крім цього, ОСОБА_3, перебуваючи на посаді секретаря Старичівської сільської ради, в період часу з 2006 до 2010 року, як службова особа органу місцевого самоврядування та представник влади, неналежно виконував свої посадові обов`язки, передбачені Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", через несумлінне ставлення до них, не пересвідчившись та не перевіривши достовірність площі земельної ділянки, яка відводилась ОСОБА_1, з даними, що містяться у рішенні Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252 "Про передачу земельної ділянки площею 0,1600 га у власність для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд громадянину ОСОБА_1 ", яке знаходилось у протоколі сесії вказаної сільської ради, виготовив та надав на підпис голові Старичівської сільської ради ОСОБА_2. рішення Старичивської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252 "Про передачу земельної ділянки площею 0,1972 га у власність для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд громадянину ОСОБА_1 ". У результаті таких злочинних дій, ОСОБА_1 незаконно одержав державний акт серії ЯИ № 170902 на право власності на земельну ділянку площею 0,1972 га для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, вартість якої згідно з нормативно-грошовою оцінкою становить 102 430 грн, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам. 29 серпня 2013 року кримінальне провадження за № 42013150350000031 від 28 березня 2013 року про обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною першою статті 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України), частиною другою статті 367 КК України направлено до суду. Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 13 червня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності зачастиною першою статті 367 КК України, частиною другою статті 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 107902, виданий на ім`я ОСОБА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1972 га (кадастровий номер 4625888500:03:002:0013, вартістю 102 430 грн). Вилучено земельну ділянку площею 0,1972 га (кадастровий номер 4625888500:03:002:0013, вартістю 102 430 грн) у громадянина ОСОБА_1 та передано її у розпорядження Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовувалось тим, що відповідач отримав у власність земельну ділянку та оформив державний акт на право власності земельної ділянки площею 0,1972 га на підставі рішення Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252, прийнятого з порушенням норм земельного законодавства.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 28 лютого 2017 року рішення Яворівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2016 року залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтовувалась тим, що спірна земельна ділянка вибула з володіння сільської ради на підставі підробленого рішення, без дотримання процедури передачі земель у власність фізичній особі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що спірною земельною ділянкою користується безперервно з 1971 року. До поведінки та дій колишніх посадових осіб сільської ради не має жодного відношення. Посилався на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 18 вересня 2013 року № 6-92цс13, про те, що особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, а при вирішенні цього питання має бути дотримана справедлива рівновага між цими інтересами та правами власника.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справ та витребувано матеріали справи.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За нормою статті 213 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (далі - ЦПК України 2004 року), рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 214 ЦПК України 2004 року).
Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення у повній мірі не відповідають.
Судами встановлено, що рішенням Старичівської сільської ради Яворівського району Львівської області від 25 січня 2008 року № 252 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 0,1972 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд.
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 170902 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1972 га у с. Старичі Яворівського району Львівської області, для обслуговування житлового будинку і господарських споруд на підставі рішення сесії Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252.
Водночас на той час існувало рішення Старичівської сільської ради від 25 січня 2008 року № 252 про передачу відповідачу земельної ділянки площею 0,1600 га, для обслуговування житлового будинку, будівель і споруд.
Зважаючи на зазначене, сільський голова та секретар сільської ради притягались до кримінальної відповідальності за частиною першої статі 367 КК України та частиною другою статті 367 КК України (службова недбалість), зокрема у зв`язку з тим, що внаслідок їхніх дій ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 170902, площею 0,1972 га, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а не площею 0,1600 га, яка в дійсності йому була надана рішенням ради.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 13 червня 2013 року № 460/3485/13-к ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 367 КК України на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.