1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


20 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 295/8991/17

провадження № 61-41341св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни, відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" Славкіної Марини Анатоліївни на рішення Богунського районного суду міста Житомира

від 21 березня 2018 року у складі судді Чішман Л. М. та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк") в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) на ліквідацію

ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання трудового договору недійсним внаслідок його фіктивності.

Позовна заява мотивована тим, що 01 жовтня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений трудовий договір, умовами якого передбачено, що ОСОБА_1 приймається на роботу на посаду директора Житомирського регіонального центру для виконання роботи, обумовленої договором та посадовою інструкцією. Також умовами договору передбачено права та обов`язки сторін, робочий час, оплату праці та соціально-побутове забезпечення працівника, відповідальність сторін, строк дії та інші умови договору.

Посилаючись на те, що підписання трудового договору від 01 жовтня

2004 року на ту саму посаду, але з більшим розміром основної та додаткової заробітної плати, без видання наказу спрямоване не на настання трудових обов`язків, а на отримання неправомірної вигоди, ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк"

Славкіної М. А. просило суд визнати трудовий договір від 01 жовтня

2014 року недійсним внаслідок його фіктивності на підставі частини другої статті 234 ЦК України.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 21 березня

2018 року у задоволенні позову ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. відмовлено.

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 19 червня

2018 року рішення Богунського районного суду міста Житомира

від 21 березня 2018 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ЦК України передбачає можливість визнання правочину недійсним як способу захисту саме цивільних прав та інтересів особи. Отже, правові відносини щодо трудового договору регулюються трудовим законодавством України, в тому числі КЗпП України, тому оспорюваний трудовий договір не підлягає визнанню недійсним, відповідно до норм ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ПАТ "ВіЕйБі Банк" в особі Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М. А. просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що метою укладення трудового договору від 01 жовтня 2014 року є незаконне отримання відповідачем заробітної плати та набуття трудового (страхового) стажу, договором не створено жодних трудових наслідків, у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній запис про початок роботи за оспорюваним договором, перед запровадженням тимчасової адміністрації колишнім керівництвом банку було укладено 497 трудових договорів із вже працюючими працівниками із встановленням додаткової заробітної плати на великі суми.

Доводи інших учасників справи

У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, який не підписаний особою, яка його подає.

Відповідно до частини першої, другої статті 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Згідно з частиною другою статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Частиною четвертою статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на те, що відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу у цій справі не підписаний в належній формі відповідним учасником справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що такий відзив слід повернути без розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що з 12 березня 2014 року ОСОБА_1 переведено на посаду директора Житомирського регіонального центру ПАТ "ВіЕйБі Банк" з окладом згідно з штатним розкладом 15 512 грн і надбавкою 6 648 грн, а всього 22 160 грн.

01 жовтня 2014 року між ПАТ "ВіЕйБі Банк" та ОСОБА_1 укладений трудовий договір, умовами якого передбачено, що ОСОБА_1 приймається на роботу на посаду директора Житомирського регіонального центру для виконання роботи, обумовленої договором та посадовою інструкцією. Також умовами договору передбачено права та обов`язки сторін, робочий час, оплату праці та соціально-побутове забезпечення працівника, відповідальність сторін, строк дії та інші умови договору.

ОСОБА_1 встановлена заробітна плата 22 160 грн на місяць та додаткова заробітна плата в розмірі 66 480 грн, яка повинна бути нарахована і виплачена 21 листопада 2014 року (пункти 4.1, 4.2 трудового договору від 01 жовтня 2014 року).

Відповідно до пункту 6.1 трудового договору від 01 жовтня 2014 року даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом невизначеного строку.

Згідно з пунктом 6.10 трудового договору від 01 жовтня 2014 року цей договір є підставою для видання наказу про прийняття працівника на роботу.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту