Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 761/30109/15
провадження № 61-44102св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції в м. Києві Полісмак Олександр Олександрович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року у складі судді Осаулова А. А. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Гаращенка Д. Р., Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги та рішень судів
У січні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - Шевченківський РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві) Полісмака О. О. про повернення ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року про забезпечення позову без виконання неправомірними, скасування повідомлення державного виконавця про повернення зазначеної ухвали та зобов`язання повторно розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 про примусове виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києвавід 06 листопада 2017 року.
Подана скарга обґрунтована тим, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року у справі № 761/30109/15-ц вжито заходи забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України, Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, Департамент державної реєстрації, Департамент містобудування та архітектури міста Києва, а саме: накладено арешт на 46/11 частини житлового будинку, загальною площею 75,3 кв. м, житловою - 52,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та житловий будинок, загальною площею 121 кв. м, житловою площею 71,7 кв. м, л. "В" за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 . Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних органів як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вказаних об`єктів нерухомого майна.
Підставами повернення вказаного виконавчого документа без виконання зазначено відсутність повного найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. Також вказано, що у разі якщо рішення ухвалене на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також, якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.
Заявники зазначали, що вказана ухвала повністю відповідала вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому дії старшого державного виконавця, які полягали у неправомірному невиконанні ухвали суду можуть призвести до того, що ОСОБА_3 здійснить відчуження не тільки належної йому на праві власності 46/100 частини будинку, а і об`єкту самочинного будівництва, крім того, може отримати у власність частину земельної ділянки, на якій він розташований, що зробить неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи скаргу без задоволення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року є виконавчим документом, а тому має відповідати вимогам, визначеним, зокрема, статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", проте вказаний процесуальний документ не відповідає в повній мірі вимогам закону. Таким чином, дії державного виконавця під час винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є правомірними та відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 19 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 08 серпня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду про забезпечення позову не може розглядатися як рішення, яке ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а отже, відсутня необхідність для визначення, в якій частині потрібно виконати таке рішення, або зазначати, що обов`язок чи право стягнення є солідарним, оскільки це тимчасові заходи, які ухвалює суд щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача і які гарантують за його позовом реальне виконання рішення у випадку його ухвалення на користь позивача.
У грудні 2018 року від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому заявник зазначає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2017 року, яка є виконавчим документом, не відповідає вимогам встановленим частиною другою статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а тому державним виконавцем законно повернуто вказану ухвалу без прийняття до виконання. У відзиві заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано матеріали справи та надано строк на подання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що 06 листопада 2017 року Шевченківським районним судом м. Києва постановлено ухвалу, якою накладено арешт на 46/100 частини будинку, загальною площею 75,3 кв. м, житловою - 52,2 кв. м, що розташований за адресою: в АДРЕСА_1, та житловий будинок загальною площею 121 кв. м, житловою - 71,7 кв. м, літера "В", що розташований за адресою: АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_3 ; заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна ОСОБА_3, а саме на: 46/100 частини будинку, загальною площею 75,3 кв. м, житловою - 52,2 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та житлового будинку загальною площею 121 кв. м, житловою - 71,7 кв. м, л. "В", що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
02 січня 2018 року Шевченківським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві отримано вказану ухвалу суду разом із квитанцією про сплату авансового внеску.