Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 761/22099/16-ц
провадження № 61-27768св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року у складі судді Макаренко І. О. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ "Порше Мобіліті") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_1 було укладено, з урахуванням додаткової угоди до нього, кредитний договір № 50008601, згідно з умовами якого товариство надало позичальнику кредит в сумі 110 583,68 грн, що еквівалентно 13 568,55 доларам США, на строк 84 місяці із змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором 26 квітня 2013 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 50008601, за умовами якого позичальник передав в заставу товариству автомобіль марки VW, модель Polo, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Позичальник належним не виконував взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на день звернення із позовом до суду становила 315 421,09 грн і складалася із: заборгованості за кредитом в розмірі 241 217,88 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 25 737,95 грн; штрафу відповідно до пункту 3.3 кредитного договору - 22 116,74 грн; штрафу відповідно до пункту 5.5 кредитного договору - 16 587,55 грн; 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України - 6 919,32 грн; збитків - 2 841,65 грн.
Враховуючи викладене, ТОВ "Порше Мобіліті" просило в рахунок погашення зазначеної кредитної заборгованості звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, шляхом його реалізації на торгах відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року позов задоволено.
Звернуто стягнення на предмет застави, а саме транспортний засіб VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску згідно з Договором застави транспортного засобу дата 26 квітня 2013 pоку № 50008601, шляхом його реалізації на торгах відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором від 17 квітня 2013 року № 5008601 у розмірі 315 421,09 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що зобов`язання за кредитним договором відповідачем не виконуються, за позичальником рахується заборгованість, тому товариство вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилено, а заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що докази та обставини, наведені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і додаткового правового аналізу не потребують. При ухваленні рішення місцевим судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Порушень, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів апеляційного суду не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 13 вересня 2017 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що єдиними документами, які можуть підтвердити наявність заборгованості є первинні бухгалтерські документи. Позивач не надав розрахунків та доказів щодо будь-якої заборгованості за кредитним договором. Суди попередніх інстанцій не перевірили інформацію чи сплачував відповідач кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості. Станом на дату подання позовної заяви ним в рахунок погашення заборгованості сплачено 65 688,76 грн. У рішеннях судів відсутні посилання на докази, на підставі яких суди дійшли висновків про існування заборгованості, не дали оцінки поданим ним доказам та не навели підстав з яких ці докази відхилено.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У листопаді 2017 року ТОВ "Порше Мобіліті" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, посилаючись на те, що відповідач був належним чином ознайомлений з умовами кредитування, наслідками несплати щомісячних платежів та порядком дострокового повернення кредиту, про що свідчить його особистий підпис на усіх сторінках договору. ОСОБА_1 не робить жодних посилань на докази, якими обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, не надав судам контррозрахунку кредитної заборгованості, який підтверджує твердження заявника щодо розміру заборгованості. Рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 квітня 2013 року між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50008601, відповідно до умов якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 110 583,68 грн, що еквівалентно 13 568,55 доларів США на дату укладання договору, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням - для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачеві кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору.
Того ж дня між ТОВ "Порше Мобіліті" та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору від 17 квітня 2013 року N 50008601, відповідно до умов якої сторони домовилися змінити строк кредитування, викладений у розділі "Основні умови Кредиту" кредитного договору, виклавши відповідні слова в наступній редакції "Строк кредиту: 84 місяці".
Згідно з положеннями пункту 1.3.1. Загальних умов кредитування, що становлять невід`ємну частину Договору, відповідач зобов`язався здійснювати щомісячні платежі відповідно до графіку погашення. Розмір платежів, що підлягають сплаті відповідачем, визначено відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні, при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного в Договорі.
Пунктом 1.6. Умов кредитування передбачено, що виконання зобов`язання відповідача за цим Договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного між сторонами Договору застави транспортного засобу від 26 квітня 2013 pоку № 50008601, за яким відповідачем було передано у заставу транспортний засіб марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1, об`єм двигуна 1 598 куб. см., рік випуску 2013, заставною вартістю 130 099 грн.
03 вересня 2014 року між товариством та позичальником було укладено Додаткову угоду до договору застави транспортного засобу № 50008601, посвідченого 26 квітня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маринець О. С. за реєстровим № 840.
Згідно з пунктом 1.4.2. Умов кредитування, повернення кредиту та процентів за його використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту по договору не пізніше 15-го числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем.
Пунктом 3.2.1. Умов кредитування передбачено, що у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць. Позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та або вимагати дострокового розірвання Договору.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду міста Києва.
Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України, ЦПК України, КАС України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
18 травня 2018 року справу № 761/22099/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.