Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 200/4780/16-ц
провадження № 61-28003св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "ІнтерМікро Дельта, Інк"
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2016 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" (далі - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта Інк"), у якому з урахуванням уточнень просила стягнути з відповідача нараховану, але не виплачену заробітну плату, вихідну допомогу та компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку, індексацію заробітної плати та компенсацію втрати її частини, та на відшкодування за затримку заробітної плати - моральну шкоду.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона з 05 лютого 2013 року до 06 липня 2015 року працювала в ПрАТ "ІнтерМікро Дельта Інк" на посаді ведучого економіста з планування.
06 липня 2015 року була звільнена з займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату відповідно до наказу від 01 липня 2015 року № 692-к.
При звільненні їй не було виплачену заробітну плату, у зв`язку з чим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2016 року позовну заяву в частині стягнення заборгованості з заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку повернуто позивачу.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2016 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "ІнтерМікро Дельта Інк" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.
У частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати, суми індексації та компенсації втрати її частини відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не заявлено сум для стягнення та не надано жодного документу з визначенням середньоденної та середньомісячної оплати праці для обрахування середнього заробітку за час затримки до дня фактичного розрахунку, а тому суд позбавлений можливості повно, всебічно та об`єктивно розглядати ці вимоги.
Оскільки судом встановлено порушення норм чинного трудового законодавства щодо невиплати позивачу з боку ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" заробітної плати за період із 05 лютого 2013 року до 06 липня 2015 року, включаючи невикористану відпустку та вихідну допомогу при звільненні у розмірі 14 992,27 грн, суд вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2016 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цей же день ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2016 року, якою позивачу повернуто позовну заяву в частині стягнення заборгованості з заробітної плати, вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2017 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2017 року, яким це рішення залишено без змін.
У скарзі посилалась на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга свідчить про те, що судові рішення оскаржуються лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, в іншій частині рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Вона неодноразового зверталася до судів попередніх інстанцій з клопотаннями про витребування доказів, у тому числі і розгорнутого розрахунку її заробітної плати за останні півроку, які судами проігноровані.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" про стягнення заборгованості з заробітної плати та відшкодування моральної шкоди. Витребувано вищезазначену справу з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України справу № 200/4780/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справу № 200/4780/16-цпризначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 05 лютого 2013 року до 06 липня 2015 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах із ПрАТ "ІнтерМікро Дельта Інк", працювала на посаді ведучого економіста з планування.
Наказом від 01 липня 2015 року №692-к вона звільнена з роботи з 06 липня 2015 року на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату.
На порушення вимог трудового законодавства відповідачем не було виплачено позивачу заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу.