ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 922/793/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорта В.О.
розглянувши касаційні скарги прокурора відділу представництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони України, Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 (головуючий суддя Хачатрян В.С., судді: Россолов В.В., Склярук О.І.)
за позовом: 1. Міністерства оборони України, 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова,
до Харківської міської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерного товариства закритого типу "Гея",
за участю Генеральної прокуратури України,
про визнання недійсним рішення,
За участю представників сторін:
від позивача-1: Матвіюк М.А., Волков І.М., Остапенко С.Г. - представники
від позивача-2: не з`явився,
від відповідача: Жилка С.Е. - представник,
від третьої особи-1: не з`явився,
від третьої особи-2: Малінка І.В. - керівник,
від прокуратури: Яговдік С.М. - прокурор відділу.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1. У березні 2019 року Міністерство оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова звернулись до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, в якій просили суд визнати недійсним п. 10 та п. 10.1, 10.3 додатку №1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 №81/08.
2. На думку позивачів, вищевказані рішення прийняті з порушенням вимог Закону України "Про використання земель оборони", Закону України "Про Збройні сили України", Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та Основних правил користування наданими землями (далі - Положення), затвердженого наказом Міністра оборони України від 22.12.1997 року №483, Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Закону України "Про оборону України", оскільки припинення Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України права користування земельною ділянкою по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова) відбувалося без згоди Міністра оборони України.
3. Відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог, зокрема, вказував на те, що оскаржуване рішення, як ненормативний акт було реалізовано АТЗТ "ГЕЯ" шляхом укладання договору оренди, а тому вичерпало свою дію, що робить неможливим задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Крім того, Харківська міська рада та Акціонерне товариство закритого типу "Гея" вважали, що наявні обґрунтовані підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки спірні пункти рішення оприлюднено в Єдиному міському реєстрі актів Харківської міської ради 15.05.2008.
ІІ. Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.06.2019 у справі №922/793/19 (суддя Присяжнюк О.О.) позовні вимоги задоволено повністю.
5. Оскаржуваною постановою рішення Господарського суду Харківської області від 06.06.2019 скасовано, прийнято нове судове рішення, яким у позові відмовлено в повному обсязі.
ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді
6. 18.10.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Міністерство оборони України звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 922/793/19.
7. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 21.10.2019 у справі № 922/793/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
8. 18.10.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 922/793/19.
9. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 21.10.2019 у справі № 922/793/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
10. 18.10.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 922/793/19.
11. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 21.10.2019 у справі № 922/793/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
12. Ухвалою суду від 24.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Міністерства оборони України, Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 922/793/19, та призначено їх до розгляду на 20.11.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 13.11.2019.
13. 21.10.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) прокурор відділу представництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2019 у справі № 922/793/19.
14. Витягом з протоколу передачі касаційної скарги раніше визначеному складу суду від 23.10.2019 у справі № 922/793/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 922/793/19 касаційну скаргу прокурора відділу представництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України залишено без руху до 25.11.2019 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником не було додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, встановлено прокурору відділу представництва Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
16. 28.10.2019 скаржник звернувся до Касаційного господарського суду із заявою на виконання ухвали Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 922/793/19. До заяви скаржник долучив платіжне доручення № 3974 від 22.10.2019 на суму 3 842 грн.
17. 04.11.2019 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження по справі та призначення до розгляду на 20.11.2019, якою повідомлено учасників справи про дату, час і місце розгляду скарги та визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 15.11.2019.
18. В судове засідання з`явилися представники позивача та прокурор, які просили суд задовольнити касаційні скарги, скасувати постанову, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Представники відповідача і третьої особи-2 просили в задоволенні касаційних скарг відмовити, оскаржувану постанову залишити без змін. Представники позивача-2 та третьої особи-1 у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду касаційної скарги.
ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
19. У поданих касаційних скаргах, які є ідентичними за своїм змістом, Міністерство оборони України, Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова просять постанову апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
20. Ці вимоги мотивовано тим, що неправомірність оскаржуваних пунктів рішення є доведеною обставиною, на момент подання позову спірна земельна ділянка є вільною від забудови об`єктами нерухомого майна, спірна земельна ділянка не вибувала зі складу земель оборони. Відтак у позивачів не було підстав вважати, що спірна земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням. Таким чином строк позовної давності обчислюється з 28.04.2017, як про це вірно визначено судом першої інстанції, тобто після подачі позову у справі №922/1425/17.
21. Прокурор у своїй касаційній скарзі також просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
22. Прокурор вказує, що Міністерство оборони України не мало можливості довідатись про вибуття земельної ділянки і порушення права власності держави на спірну земельну ділянку до моменту залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи у справі №922/1425/17 ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2017. Наголошує на відсутності об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці, що також свідчить про неналежну оцінку доводів позивачів у справі.
23. Судом отримано відзиви від Харківської міської ради та від АТЗТ "ГЕЯ" на касаційні скарги, у яких останні просять у задоволенні скарг відмовити, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції залишити без змін з підстав того, що на земельній ділянці існує об`єкт незавершеного будівництва, спірна земельна ділянки не відноситься до земель оборони, а позивачі пропустили позовну давність за заявленими вимогами, оскільки знали про порушення своїх прав з 2007 року.
24. 20.11.2019 прокуратурою безпосередньо до суду подано письмові пояснення до касаційної скарги.
V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
25. Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 11.11.1949 за військовими містечками 37, 38 закріплено земельну ділянку 16 га за адресою м.Харків, вул. Полтавський шлях, 182, 184, 186.
26. 29.03.2000 Харківська КЕЧ району прийняла від Чугуївської КЕЧ військові містечка №37/38 з земельною ділянкою 13,82 га, на території якого була розташована в/ч № 4103 (третя бригада 6-ої дивізії НГУ).
27. Під час розформування 3-ої бригади 6-ої дивізії НГУ (в/ч 4103) від Міністерства оборони України до МВС згідно Розпорядження КМУ від 25.05.01 року №214Р було передано 8,15 га.
28. Згідно розпорядження МОУ від 02.11.2000 року №163/1/1/358 до СБУ було передано земельну ділянку 5,65 га. За в/ч А 0785 було закріплено земельну ділянку 1,3697 га.
29. На обліку КЕВ м. Харкова обліковується земельна ділянка, яка входить до складу земель оборони площею 1,3697 га військового містечка №37/38 А 0785.
Актом звірки земель оборони від 05.01.2017 за підписом начальника відділу у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області Клепача М.П. та скріпленого печаткою ГУ Держгеокадастру у Харківській області встановлено, що за адресою м.Харків вул. Полтавський шлях, 186 значиться 1,3697 га земель оборони.
Позивачем було надано пояснення, що інших земель за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях, 186 з 1949 року, крім зазначеної ділянки в розмірі 1,3697 га, до складу якої входять спірні 0,3182 га не обліковується як земель оборони.
30. 30.06.2005 на підставі рішення XXV сесії IV скликання Харківської міської ради від 06.10.2004 року №147/04 Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою № 7205 серія ЯЯ№306115 по вул. Полтавський Шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова (далі - Державний акт).
Згідно з даним державним актом, цільове призначення (використання) земельної ділянки: будівництво та експлуатація 12-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями на 1-му та 2-му поверхах.
31. З метою будівництва на визначеній у державному акті земельній ділянці житлового багатоповерхового комплексу 17.09.2004 між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо", як пайовиком, укладено договір №7 про будівництво житла для військовослужбовців Збройних сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі.
Згідно з п. 2.1. договору його предметом є будівництво у порядку пайової участі сторонами "об`єкту" (житлового багатоповерхового комплексу з підземним паркінгом та вбудовано прибудованими приміщеннями на земельній ділянці площею 0,3 га за адресою: м.Харків, Полтавський шлях, 186, який підлягає будівництву згідно затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації) для забезпечення житлом військовослужбовців Збройних сил України.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що будівництво "об`єкту" здійснюється пайовиком або визначеним ним спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями зі всією інженерною та соціальною інфраструктурою згідно архітектурно-планувальним завданням, технічними умовами та проектно-кошторисною документацією.
За змістом п. 3.1. договору, після введення "об`єкту" в експлуатацію замовник отримує квартири, загальна площа яких становить 15% від загальної площі квартир в "об`єкті". Пайовик отримує 85% загальної площі квартир, будівлі "об`єкту" та 100% нежитлових вбудованих приміщень соціально-побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземний паркінг, інженерні мережі загальною площею "проекту", які входять до складу "об`єкту" і будуть побудовані на ділянці.
Згідно з п. 3.4. договору, сторони погодилися і встановили, що для досягнення мети цього договору і розмежування повноважень між сторонами, замовник передає, а пайовик повноваження на виконання функцій замовника будівництва "об`єкту" з повноваженнями, визначеними даним пунктом договору.
32. У подальшому, 11.08.2005 між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України, Акціонерним товариством закритого типу "Гея" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Градо" був укладений Договір уступки вимоги (цесії) №61 (далі за текстом - договір цесії), згідно з умовами якого ТОВ "Градо" передає АТЗТ "Гея" право вимоги, яке належало ТОВ "Градо" і приймає на себе функції замовника (Східного УКБ МО України) та стає кредитором за договором №7 про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін від 17.09.2004 року.
Цей договір цесії був затверджений 26.08.2005 року Директором Департаменту будівництва та відчуження фондів Міністерства оборони України.
На виконання договору цесії АТЗТ "Гея" компенсувало ТОВ "Градо" уступлене право вимоги шляхом перерахування грошової компенсації у розмірі 1210300,00 грн. за раніше передані Міністерству оборони України квартири та витрати, пов`язані з передпроектною підготовкою будівництва.
33. 29.12.2006 між Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України та Акціонерним товариством закритого типу "Гея" підписана додаткова угода до договору цесії та до договору №7 від 17.09.2004 року, в якій визначено, що на виконання рішень Міністра оборони України №6607/3 від 30.11.2006 року та №13917/з від 29.12.2006 року АТЗТ "Гея" достроково передає Міністерству оборони України квартири у м. Чугуєві по вул. Харківській, 132 (додаток 7).
На виконання умов зазначених договорів, 01.11.2007 між АТЗТ "Гея" та Східним управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України був підписаний акт прийому-передачі квартир за адресою м. Чугуєві по вул. Харківській, 132 у кількості 19 штук загальною площею 1242,2 кв.м.
34. 17.12.2007 на ім`я начальника Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України направлено лист директора Департаменту будівництва Міністерства оборони України щодо повного виконання АТЗТ "Гея" умов договору цесії та надання згоди на передачу будівельного майданчика по вул. Полтавський шлях, 186 у м. Харкові та розібраного об`єкту незавершеного будівництва АТЗТ "Гея".
21.12.2007 на підставі дозволу Департаменту будівництва Міністерства оборони України від 17.12.2007 року №227/8/5403 робочою групою у складі представників Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та АТЗТ "Гея" був підписаний акт прийому-передачі будівельного майданчика площею 0,3182 га з об`єктом незавершеного будівництва (розібраним) по вул. Полтавський шлях, 186, згідно з яким Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України вирішило передати, а АТЗТ "Гея" вирішило прийняти зазначений об`єкт.
35. У подальшому, начальник Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Лиманський С.А. направив на адресу Харківського міського голови лист від 28.12.2007 року №652, в якому зазначив про повне виконання АТЗТ "Гея" своїх зобов`язань за договором уступки вимоги (цесії) №61 до договору №7 від 17.09.2004 про будівництво житла шляхом пайової участі сторін, шляхом передачі Міністерству оборони України 21 квартири, та про передачу йому Східним УКБ МО України на виконання договору від 25.12.2007 року будівельного майданчику з об`єктом незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці вказаній у державному акті. Таким чином, на підставі зазначених обставин, Східне УКБ МО України просило скасувати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 0,3182 га по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова), виданий Східному УКБ МО України 30.06.2005 року, зареєстрований за №7205 та надати вказану земельну ділянку АТЗТ "Гея" для подальшого будівництва.
36. Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2008 по справі №55/12-08 визнано право власності за АТЗТ "Гея" на об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Полтавський Шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова), на земельній ділянці площею 0,3182 га, наданій в постійне користування Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України на підставі рішення XXV сесії IV скликання Харківської міської ради від 06.10.2004 №147/04 згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ№306115, реєстраційний №7205 від 30.06.2005. У подальшому, АТЗТ "Гея" зареєструвало право власності на вищевказаний об`єкт незавершеного будівництва.
37. Пунктом 10 та п. п. 10.1, 10.3 додатку № 1 до рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 №81/08 вирішено надати АТЗТ "Гея" в оренду земельну ділянку по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова), загальною площею 0,3182 га для завершення будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями до 31.12.2010 (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації) в межах Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 30.06.2005 року №7205; перевести земельну ділянку по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова), загальною площею 0,3182 га з земель оборони до земель житлової та громадської забудови; припинити Східному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України право користування земельною ділянкою по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова) за його добровільною відмовою.
38. Позивачі вважають, що п. 10 та п.п. 10.1-10.3 додатку № 1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 № 25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку № 1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 № 81/08 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки припинення права користування земельною ділянкою по вул. Полтавський шлях, 186 (ріг вул. Єлізарова) відбувалося без згоди Міністра оборони України.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правомірність і законність п. 10 та п. 10.1, 10.3 додатку №1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 №81/08 були вже предметом дослідження в суді по господарській справі №922/1425/17.
Так, у справі №922/1425/17 Східне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство оборони України, звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Акціонерного товариства закритого типу "Гея", в якому просило суд визнати недійсним п. 10 та підпункти 10.1-10.3 додатку №1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 року № 81/08.
За результатом розгляду вказаної заяви, Господарським судом Харківської області прийнято рішення від 05.03.2018 року, яке постановою Верховного Суду від 14.08.2018 року залишено в силі та яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Предмет позову та підстави позову по справі №922/1425/17 є аналогічними даній справі №922/793/19.
В межах справи №922/1425/17 суди дійшли висновків, що п.10 та п.п. 10.1-10.3 додатку №1 рішення Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 року №81/08 були прийняті без урахування фактичних обставин щодо наявності у начальника Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України Лиманського С.А. відповідних повноважень на звернення з заявою про скасування державного акту та відмову від земельної ділянки, тобто з порушенням вимог ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна в Збройних Силах України", пунктів 44-45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України 22.12.1997 року №483, що є підставою для визнання їх недійсним.
Таким чином, суди визнали, що неправомірність п.10 та п.п. 10.1-10.3 додатку №1 рішення Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 року №81/08 є доведеною обставиною, проте відмовили в позові з підстав пропуску строку позовної давності.
40. Разом з тим, і під час розгляду даної справи, що переглядається, в суді першої інстанції АТЗТ "Гея" наполягало на застосуванні до спірних правовідносин позовної давності. Харківська міська рада також просила застосувати до спірних правовідносин наслідки спливу строку позовної давності.
VІ. Короткий виклад мотивів судових рішень судів попередніх інстанцій
41. Суд першої інстанції приймаючи рішення у даній справі виходив з того, що неправомірність п.10 та п.п. 10.1-10.3 додатку №1 рішення Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року №25/08 з урахуванням внесених змін відповідно до п. 8 додатку №1 до рішення сесії 21 Харківської міської ради 5 скликання від 16.04.2008 року №81/08 є доведеною обставиною, однак позовну давність за заявленими вимогами слід рахувати з 28.04.2017, а саме, з моменту подання позовної заяви Східного управління капітального будівництва Міністерства оборони України до Господарського суду Харківської області та залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи у справі №922/1425/17, у зв`язку із чим строк звернення до суду зі сторони позивачів не є пропущеним.
42. Скасовуючи назване рішення суду першої інстанції та приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції виходив саме з встановлення факту пропуску позовної давності за заявленими вимогами, про застосування наслідків спливу якої заявлено у даній справі.
VІІ. Позиція Верховного Суду
43. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів та встановленням по новому обставин справи.
44. Колегія суддів зазначає, що предметом даного касаційного перегляду справи є постанова апеляційного суду, яка, підтримавши висновки суду першої інстанції про неправомірність прийняття відповідачем спірних пунктів рішень щодо розпорядження землями оборони за відсутності на це згоди Міністерства оборони України, свої висновки мотивувала саме пропуском позовної давності у зв`язку із чим відмовила у задоволенні позовних вимог.
При цьому, обидва суди попередніх інстанцій доходячи висновку про незаконність спірного рішення, врахували і преюдиційні висновки по господарській справі №922/1425/17.
З урахуванням викладеного та наведених положень ст.300 ГПК, судом касаційної інстанції не приймаються та не розглядаються заперечення відповідача і третьої особи-2 саме по суті позовних вимог та вищевказаних висновків судів першої та апеляційної інстанції по суті цих позовних вимог, оскільки вони не подавали власних касаційних скарг з цих підстав, а заперечення фактично навели у відзивах на касаційні скарги.
Відтак предметом даного касаційного судового перегляду справи є саме питання заявлення позову у межах чи з пропуском позовної давності.
45. Згідно ч.1 ст.6 "Право на справедливий суд" Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, дата набрання чинності для України: 11.09.1997:
"Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення."
46. У п.137. Рішення у справі "Олександр Волков проти України" (Oleksandr Volkov v. Ukraine) від 9 січня 2013 року, заява No 21722/11, Європейським судом з прав людини було зазначено наступне:
"Суд вважає, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень."
Крім того, у п.570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" Європейським судом з прав людини було зазначено наступне:
"Європейський Суд до цього визначив, що давність може визначатися як право, що надається законом особі, яка скоїла злочин, більше не бути переслідуваною або судимою після спливу визначеного строку з моменту скоєння діянь. Строки давності є загальною рисою правових систем Держав - учасників Конвенції, мають багато цілей, серед яких гарантування правової захищеності шляхом встановлення строку для дій і перешкоджання посяганню на право на захист, яке могло б бути скомпрометованим, якщо б суди виносили рішення, доказова база по яких була б неповною внаслідок часу, що сплинув (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі "Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV)."
47. В постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі №6-68цс15 було зазначено наступне:
"Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право."