ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 908/1289/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 у справі
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Вільнянськ" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У травні 2019 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Вільнянськ" (далі - СВК "Вільнянськ") звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру), в якому просив визнати поновленим договір оренди землі від 03.02.2009, зареєстрований ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000004, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди у викладеній ним редакції.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області (далі - Вільнянська РДА), права якої відповідно до положень чинного законодавства на даний час належать відповідачу, та СВК "Вільнянськ" було укладено договір від 03.02.2009 оренди земельної ділянки площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запоріжської області, строком на десять років. Орендар належним чином виконував всі умови договору оренди, вчасно з дотриманням вимог законодавства звернувся до відповідача із заявою про поновлення дії договору на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", втім отримав від ГУ Держгеокадастру безпідставну відмову в поновленні цього договору.
1.3. 11.07.2019 позивачем до Господарського суду Запорізької області подана заява про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру, відповідної до якої позивач просив заборонити ГУ Держгеокадастру до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі, вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га кадастровий номер 2321583000:01:003:0051, а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051.
1.4. Заява обґрунтована тим, що станом на час подання позову інформація про зареєстроване речове право оренди СВК "Вільнянськ" на спірну земельну ділянку містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.11.2018, копію якого було додано до позовної заяви. Однак, станом на 10.07.2019 відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна інформація про право оренди СВК "Вільнянськ" на земельну ділянку, що є предметом договору у цьому спорі була вже відсутня. Підставою для скасування уповноваженими особами Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у Державному реєстрі речових прав зареєстрованого за СВК "Вільнянськ" права оренди на зазначену земельну ділянку став лист ГУ Держгеокадастру від 16.04.2019 № 32-8-0.1-1963/2-19, яким доводилось до відома про припинення договору оренди.
Позивач зазначив, що існують об`єктивні підстави вважати, що відповідач вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України "Про землеустрій", яка визначає вид та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об`єднання земельних ділянок (чим змінить предмет договору оренди шляхом скасування існуючого кадастрового номера та присвоєння нових таких номерів) та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим самостійно визначеним особам, без врахування існування в суді спору, що в свою чергу унеможливить прийняття судом рішення про задоволення позову (у разі наявності таких підстав для його прийняття).
При цьому позивач вказав, що наведене підтверджується висновками, викладеними у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 908/2503/18; до того ж, відповідач відповідно до Закону України "Про державний земельний кадастр" є адміністратором інформаційної бази Державного земельного кадастру і приховуючи свої дійсні наміри та з метою унеможливлення виконання рішення суду позивачами у аналогічних справах та створення ним штучних перешкод, може здійснити (та здійснює) зміну кадастрового номера земельної ділянки шляхом доступу та внесення до Державного земельного кадастру певної зміненої інформації про земельну ділянку, що відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" унеможливить ефективний захист прав позивача та як наслідок задоволення позову. Також позивач зазначив, що у разі включення відповідачем земельної ділянки, що є предметом договору, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах) та безпосередньо організація таких торгів, та/або внесення ним змін до Державного земельного кадастру щодо цієї земельної ділянки, у разі задоволення позову унеможливить виконання рішення суду.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 (суддя Горохов І. С.) в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
2.2. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявником належними та допустимими доказами не доведено обставин, які б унеможливлювали в подальшому виконання рішення суду в разі задоволення позову, а наведені ним доводи є лише припущеннями заявника, які не можуть бути підставою для забезпечення позову.
2.3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.08.2019 (колегія суддів у складі: Широбокова Л. П., Кощеєв І. М., Кузнецов І. Л.) ухвалу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2019 скасовано, прийнято нове рішення, яким заяву СВК "Вільнянськ" про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру задоволено частково.
Заборонено ГУ Держгеокадастру до моменту прийняття остаточного рішення у справі № 904/1289/19 вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051, яка знаходиться на території Максимівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, а саме:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051, до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 65,1299 га, кадастровий номер 2321583000:01:003:0051.
В решті у задоволенні заяви відмовлено.
2.4. Постанову мотивовано тим, що ГУ Держгеокадастру вчинило дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна про припинення речового права позивача, незважаючи на наявність спору в суді. Тобто, має місце існування обставин, відповідно до яких, здійснення відповідачем за час вирішення даного спору дій із спірною земельною ділянкою, фактично порушить принцип ефективного судового захисту прав і інтересів позивача в обраний ним спосіб в межах даного спору, адже зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав звертатися до набувачів речових прав на цю земельну ділянку з інших підстав. Поділ чи об`єднання земельної ділянки призведе до припинення цієї земельної ділянки як об`єкта цивільних прав, що також унеможливить ефективний спосіб захисту права позивача у даній справі.
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. ГУ Держгеокадастру у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
3.2. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник наголошує на відсутності підстав для забезпечення позову, оскільки лише посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень, не є достатнім для задоволення клопотання про забезпечення позову.
Скаржник зазначає, що на момент подання ГУ Держгеокадастру суб`єкту державної реєстрації прав листа від 16.04.2019 договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, а отже, дії ГУ Держгеокадастру повністю узгоджуються з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України та статті 31 Закону України "Про оренду землі"; позивачем не обґрунтовано та не надано належних і допустимих доказів, які свідчили б про те, що не здійснення заборони ГУ Держгеокадастру до моменту прийняття остаточного рішення у цій справі вчиняти будь-які дії, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду за умови задоволення позову; що запропоновані заявником заходи до забезпечення позову не матимуть наслідком порушення його законних прав і інтересів, що є неприпустимим; посилання позивача, виходячи із власних нічим не підтверджених припущень (передбачень, прогнозів) на існуючу загрозу, без надання відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення клопотання про забезпечення позову.
4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
4.1. СВК "Вільнянськ" у відзиві просить постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.