ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 925/1214/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Чумака Ю. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
позивача: Корж В. М.
відповідача: Бодашко О. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азот"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019
у складі колегії суддів: Коротун О. М. (головуючої), Смірнової Л. Г., Пономаренка Є. Ю.
та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019
у складі судді Чевгуз О. В.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Азот"
до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про стягнення 104 149 157,88 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог
1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Азот" (далі також - ПАТ "Азот") звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (далі - ПАТ "Черкасиобленерго"), в якому просило стягнути надмірно сплачені грошові кошти в сумі 62 338 334,09 грн, пеню в розмірі 11 245 983,58 грн, інфляційні втрати в розмірі 24 790 581,10 грн, 3 % річних в розмірі 5 774 259,11 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Азот" на виконання умов укладеного з відповідачем договору були помилково перераховані кошти за перетікання реактивної енергії в розмірі, значно більшому за фактично спожиту реактивну електричну енергію. Тому позивач звертався до відповідача з вимогою повернути надмірно сплачені позивачем кошти, проте відповідач вказану позивачем у вимозі суму не повернув, мотивуючи це відсутністю вільних обігових коштів.
3. Позивач посилався на положення частини 2 статті 216, статей 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України та стверджував, що відповідач не виконав зобов`язання повернути кошти, надмірно сплачені позивачем за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії
4. Крім того, вказуючи на прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з повернення спірних коштів, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявив вимогу стягнення 3 % річних та інфляційних втрат і штрафної санкції у вигляді пені відповідно до статті 230 Господарського кодексу України.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24.05.2005 між ПАТ "Азот" та ПАТ "Черкасиобленерго" був укладений Договір про постачання електричної енергії № 524-213, відповідно до умов якого відповідач (постачальник) зобов`язався постачати позивачу (споживач) електричну енергію, а позивач зобов`язався сплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору № 524-213/24 від 24.05.2005 про постачання електричної енергії ВАТ "Черкасиобленерго" для ВАТ "Азот" та додатками до цього Договору, що є його невід`ємними частинами (далі - Договір).
6. На виконання умов Договору, позивач 30.10.2015 сплатив відповідачу за перетікання реактивної енергії 20 000 000,00 грн.
7. 24.11.2015 позивач, виявивши переплату за перетікання реактивної енергії, надіслав відповідачу лист за вих. № 202-09/199 з вимогою повернути помилково перераховані грошові кошти в розмірі 19 875 368,36 грн (за вирахуванням фактичної оплати реактивної енергії за жовтень 2015 року).
8. 25.11.2015 відповідач надіслав позивачу лист за № 7480/09-03 від 25.11.2015, у якому вказав, що на рахунок ПАТ "Черкасиобленерго" надійшли кошти від ПАТ "Азот" згідно платіжного доручення № 6597 від 30.10.2015 в сумі 20 000 000,00 грн за реактивну електричну енергію. Надлишкова оплата ПАТ "Азот", що складає 19 875 368,36 грн, не може бути повернена позивачу через відсутність вільних обігових коштів ПАТ "Черкасиобленерго", відносно якого у 2004 році відкрито справу про банкрутство.
9. 30.11.2015 позивач направив відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог за № 202-09/201, якою повідомив відповідача про припинення зобов`язань між ПАТ "АЗОТ" та ПАТ "Черкасиобленерго" на суму 19 875 368,36 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов`язань відповідача повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти та зобов`язань позивача сплатити відповідачу вартість активної електроенергії на суму 19 875 368,36 грн.
10. 22.12.2015 позивач сплатив відповідачу грошові кошти в сумі 46 300 000,00 грн за перетікання реактивної енергії, що підтверджується платіжним дорученням № 9565.
11. 30.12.2015 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 202-08/217 з вимогою повернути помилково перераховані кошти в розмірі 46 300 000,00 грн до 06.01.2016.
12. Не отримавши від відповідача відповідь на свою вимогу, позивач направив відповідачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2016 за № 202-09/02, якою повідомив відповідача про припинення зобов`язань між ПАТ "АЗОТ" та ПАТ "Черкасиобленерго" на суму 46 300 000,00 грн шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог щодо зобов`язань відповідача повернути позивачу безпідставно отримані грошові кошти та зобов`язань позивача сплатити відповідачу вартість активної електроенергії на суму 46 300 000,00 грн.
13. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 по справі № 925/1218/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018, визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ "АЗОТ" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 12.01.2016 № 202-09/02.
14. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.10.2017 у справі № 925/1218/17 залишено без змін.
15. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.01.2018 по справі № 925/1217/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018, визнано недійсною угоду у формі заяви ПАТ "АЗОТ" про зарахування зустрічних однорідних вимог № 202-09/201 від 30.11.2015.
16. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 та рішення Господарського суду Черкаської області від 24.01.2018 у справі № 925/1217/17 залишено без змін.
17. Станом на дату подання позову, за розрахунками позивача, сума переплати зменшилася та становить 65 338 334,09 грн, оскільки з травня 2018 року відповідач почав зараховувати переплачені позивачем кошти в рахунок оплати поточних послуг з перетікання реактивної енергії.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
19. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.
20. Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог мотивовано тим, що грошові кошти в розмірі 66 300 000,00 грн були отримані відповідачем на підставі Договору, тому вони не можуть вважатися безпідставно набутим майном. Оскільки судом першої інстанції встановлено відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги, то похідні вимоги стягнення 3 % річних та інфляційних втрат і пені також задоволенню не підлягають.
21. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 апеляційну скаргу ПАТ "АЗОТ" на рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі № 925/1214/18 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі № 925/1214/18 залишено без змін.
22. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову та зазначив, що правовідносини сторін виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії, за яким зобов`язання відповідач виконував належним чином, що не заперечується позивачем.
23. Відтак, апеляційний суд вважав, що перераховані позивачем відповідачу кошти є авансом у розумінні статті 570 Цивільного кодексу України, оскільки Договором не передбачено що, сплачена сума вважатиметься завдатком.
24. Також, оскаржуване судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що правовою природою укладеного між сторонами Договору є поставка, а тому право учасника таких правовідносин вимагати повернення переплати і кореспондуючий обов`язок з її повернення, обумовлені статтею 693 Цивільного кодексу України, а загальні підстави повернення виконаного у зобов`язанні внаслідок його припинення, передбачені 653 Цивільного кодексу України, частина 4 якої, зокрема визначає, виникнення права на повернення виконаного за правочином лише після його розірвання.
25. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що правові підстави для повернення відповідачем позивачу спірних коштів та виникнення відповідного обов`язку у відповідача не настали в розумінні приписів статей 11, 14, 570, 530, 693, 653 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
26. Не погоджуючись з вказаними вище судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів відповідач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
27. 12.07.2019 ПАТ "Азот" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2019 та рішення Господарського суду Черкаської області від 26.02.2019 у справі № 925/1214/18.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1214/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019.
28. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1214/18 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2010 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Азот" та призначено її до розгляду на 26.09.2019.
29. 26.09.2019 до Верховного Суду від ПАТ "Черкасиобленерго" надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями проти доводів та вимог скаржника.
30. У судовому засіданні 26.09.2019 у справі № 925/1214/18 оголошено перерву.
31. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 925/1214/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Пєсков В. Г., Чумак Ю. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019.
32. Ухвалою від 29.10.2019 розгляд касаційної скарги ПАТ "Азот" призначено на 14.11.2019.
33. У судове засідання 14.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ПАТ "Азот")
34. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права зазначаючи, зокрема, таке:
- всупереч вимог частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України місцевий та апеляційний господарські суди не забезпечили повного і всебічного з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, відтак неправильно визначили правову природу спірних правовідносин та не надали вмотивованої оцінки відповідним аргументам позивача;
- всупереч вимогам статей 86, 237 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо наявності фактичних даних та правових підстав якими обґрунтовано позов; не надав вмотивованої оцінки доказам та аргументам скаржника щодо умов Договору про надання споживачу та здійснення ним оплати послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії ;
- апеляційний господарський суд неправильно застосовано положення статті 653 Цивільного кодексу України, оскільки стаття 693 цього Кодексу не визначає розірвання договору як обов`язкову умову для повернення передплати за цим договором.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ПАТ "Черкасиобленерго")
35. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, заперечує вимоги касаційної скарги та стверджує, що:
- Договором не передбачено будь-яких грошових зобов`язань відповідача або обов`язку останнього повернути кошти, переплачені споживачем за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії;
- доводи позивача, що з моменту отримання вимог від 24.11.2015 та від 30.12.2015 у відповідача виникли зобов`язання повернути позивачу надмірно сплачені грошові кошти безпідставні;
- нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань відповідачем не можливе через мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14.05.2004 у справі № 01/1494 якою порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Черкасиобленерго", що на час розгляду цієї справи перебуває у процедурі розпорядження майном.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
36. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
37. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
38. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
39. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанції
40. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
41. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
42. Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
43. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
44. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
45. Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
46. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
47. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.