Постанова
іменем України
12 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 752/17833/17
провадження № 51-6383км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
розглянув у судовому засіданні касаційні скарги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 14 березня і 10 липня 2018 року про повернення заяв про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2004 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого РогуДніпропетровської області, жителя м. Ялти Автономної Республіки Крим,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 статті 233, пунктами "а", "з" статті 93 Кримінального кодексу України (далі - КК) у редакції 1960 року і частиною 1 статті 263, пунктом 13 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 189 КК у редакції 2001 року.
Оскаржені судові рішення
1. Апеляційний суд Автономної Республіки Крим вироком від 7 червня 2004 року засудив ОСОБА_1 за частиною 1 статті 233, пунктами "а", "з" статті 93 КК у редакції 1960 року та частиною 1 статті 263, пунктом 13 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 189 КК у редакції 2001 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Заява потерпілої ОСОБА_2 .
2. Потерпіла ОСОБА_2 звернулась із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами, стверджуючи, що вирок щодо ОСОБА_1 у частині вбивства ОСОБА_4 є незаконним, оскільки ґрунтується на її завідомо неправдивих показаннях як свідка, наданих під час судового розгляду, а також обмові себе ОСОБА_1, який насправді був пособником убивства.
3. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 7 вересня 2017 року залишив заяву потерпілої без руху у зв`язку з тим, що обставини, на які вона посилається, не є нововиявленими, оскільки були їй відомі на момент прийняття рішення суду.
4. 28 вересня 2017 року суд повернув заяву ОСОБА_2 через те, що заявниця не усунула недоліків, вказаних в ухвалі.
5. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 14 березня 2018 року залишив рішення про повернення заяви без зміни.
Заява потерпілої ОСОБА_3 .
6. 7 серпня 2017 року потерпіла ОСОБА_3 звернулась із заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. У своїй заяві вона стверджувала, що вирок щодо ОСОБА_1 в частині убивства ОСОБА_5 є незаконним, оскільки ґрунтується на її завідомо неправдивих показаннях як свідка, наданих під час судового розгляду, а також обмові себе ОСОБА_1, який насправді був пособником убивства.
7. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 12 вересня 2017 року залишив заяву потерпілої без руху, оскільки обставини, на які вона посилається, не є нововиявленими, адже були їй відомі на момент прийняття рішення суду.
8. 28 вересня 2017 року суд повернув заяву ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що заявниця не усунула недоліків, на які вказував суд.
9. Одночасно із ОСОБА_3 засуджений ОСОБА_1 звернувся із заявою про перегляд вироку щодо нього за нововиявленими обставинами. Як і заяву потерпілої його заяву Голосіївський районний суд м. Києва спочатку залишив без руху ухвалою від 25 вересня 2017 року, а згодом, 10 жовтня 2017 року, повернув у зв`язку з тим, що заявник не усунув вказаних судом недоліків.
10. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 10 липня 2018 року залишив без зміни ухвали Голосіївського районного суду м. Києва про повернення заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про перегляд вироку за нововиявленими обставинами.
Вимоги і доводи касаційних скарг
11. У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати оскаржені ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва та ухвалу Апеляційного суду м. Києва і направити її заяву на новий розгляд до іншого районного суду м. Києва.
12. Заявниця вказує, що у своїй заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами вона виклала раніше не відомі ні їй, ні суду нововиявлені обставини, які є підставою для перегляду вироку. ОСОБА_2 стверджує, що КПК не містить вимоги про обов`язкове підтвердження завідомо неправдивих показань свідка чи потерпілого вироком суду. Також із посиланням на наукові статті вказує на суперечність законодавчої вимоги про те, що нововиявлені обставини повинні бути невідомі не лише суду, а й особі, яка подає заяву, положенням пункту 4 частини 2 статті 459 та частини 1 статті 463 КПК. Окрім того, вона скаржиться на незаконність ухвали Верховного Суду України від 23 грудня 2004 року, оскільки в ній проігноровано порушення порядку притягнення до кримінальної відповідальності спеціального суб`єкта - адвоката ОСОБА_1