Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 442/8062/14
провадження № 61-28552св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", яка підписана представником Бачинським Остапом Михайловичем, на рішення апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 листопада 2012 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - банк), правонаступником акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк" та факторинговою компанією "Вектор Плюс" (далі - ФК "Вектор Плюс"), укладено договір факторингу. Відповідно до пунктами 2.1, 2.2. договору банк відступає ФК "Вектор Плюс" свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, право на вимогу якої належить банку на підставі документації.
28 листопада 2012 року між TOB "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено Договір факторингу. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2. Договору Клієнт (TOB "ФК "Вектор Плюс") відступає Фактору (TOB "Кредитні ініціативи") свої права вимоги заборгованості за кредитним договором, укладеним з боржниками, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації.
12 жовтня 2007 року АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник ВАТ "Сведбанк", який в свою чергу правонаступник ПАТ "Сведбанк"), та фізична особа ОСОБА_1, уклали кредитний договір № 1303/1007/88-269, з подальшим внесенням змін та доповнень, за яким банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 30 000,00 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Банк (кредитор) свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 30 000,00 доларів США.
ОСОБА_1 , неналежно виконує взяті на себе зобов`язання, чим грубо порушує істотні умови кредитного договору, в результаті чого станом на 01 серпня 2014 року має прострочену заборгованість: за кредитом - 28 928,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 346 073,76 грн; по відсотках - 23 982,55 доларів США., що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 286 909,96 грн; пеня - 38 727,75 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає -463 310,92 грн; розмір неустойки (пеня) становить - 93 143,11 грн.
В забезпечення виконання зобов`язань позичальника, що випливають з основного договору, відповідно до статті 553 ЦК України, 12 жовтня 2007 року АКБ "ТАС-Комерцбанк" (правонаступник ВАТ "Сведбанк", який в свою чергу правонаступник ПАТ "Сведбанк") та фізична особа ОСОБА_2, уклали договір поруки №1303/1007/88-269-Р-1.
Умови договору порушені позичальником ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зобов`язання не виконується, кредит не повертається, а тому ТОВ "Кредитні ініціативи" змушене звернутися з даним позовом в суд за захистом порушених прав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" заборгованість за кредитним договором № 1303/1007/88-269 від 12 жовтня 2007 року у розмірі - 726 126,83 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, чим порушує прийняті на себе договірні зобов`язання, в результаті чого, станом на 01 серпня 2014 року прострочена заборгованість по кредиту.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 19 квітня 2017 року скасовано рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 05 листопада 2015 року в частині задоволення позову та стягнення солідарно з ОСОБА_2 поряд з ОСОБА_1 726 126,83 грн заборгованості за кредитним договором та судових витрат та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ТОВ "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_2 відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, і до поручителя по спливу шести місяців після закінчення строку виконання основного зобов`язання, тобто після порука припинилась, вимоги до поручителя слід вважати такими, що задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У червні 2017 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало касаційну скаргу, яка підписана представником Бачинським О. М., у якій просить оскаржене рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину четверту статті 559 ЦК України та частину другу статті 1050 ЦПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Суд апеляційної інстанції не врахував висновки по застосуванню частини четвертої статті 559 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України (у редакції, чинні на момент виникнення спірних відносин), викладені у постановах Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14, від 17 вересня 2014 року у справі № 6-41цс14, від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16.
Отже судове рішення оскаржується лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не перевіряється.
Аргументи інших учасників справи
Заперечення на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У серпні 2017 року справа надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
10 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Дундар І. О.
Позиція Верховного Суду
Апеляційним судом встановлено, що 12 жовтня 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" і ОСОБА_3 укладено кредитний договір №1303/1007/88-269.
12 жовтня 2007 року укладено договір поруки №1303/1007/88-269-Р-1, за яким ОСОБА_2 зобов`язався відповідати солідарно з ОСОБА_1 перед банком за виконання зобов`язань ОСОБА_1 як позичальником за кредитним договором №1303/1007/88-269 від 12 жовтня 2007 року.
У пункті 10 договору поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання і строком припинення поруки є повне виконання позичальником та поручителем своїх зобов`язань передбачених основним зобов`язанням (тобто кредитним договором).