Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа №337/1929/19
провадження №61-14463св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжяза касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 03 липня 2019 року у складі колегії суддів: Онищенка Е.А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з позовом, у якому просив здійснити поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, складовою якого також є об`єкти нерухомості: нежитлового приміщення першого поверху (літ.А-9) по
АДРЕСА_1 , оціночна вартість 671 600 грн; нежилого приміщення
по АДРЕСА_2, оціночна вартість яких складає 449 100 грн; нежилого приміщення по
АДРЕСА_3 , оціночною вартістю 457 800 грн; нежилого приміщення по АДРЕСА_4, оціночна вартість - 646 600 грн; гаражу НОМЕР_1, по вул. Грязнова, 1в м. Запоріжжя (територія гаражного кооперативу-товариства "Крива бухта"), оціночна вартість 195 600 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2019 року відкрито провадження у справі.
Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції фактично дійшов висновку, що по територіальній підсудності дана справа підсудна Хортицькому районному суду м. Запоріжжя.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, відповідно до вимог процесуального закону, які судом правильно застосовані.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем значно завищена вартість спірних об`єктів нерухомості, що знаходяться на території Хортицького району м. Запоріжжя, що потягло невірне визначення територіальної підсудності спору.
Заявник також посилається на те, що не була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи апеляційним судом.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечив проти доводів касаційної скарги та просить залишити оскаржену постанову без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість. Наголошує, що основна частина спірних об`єктів нерухомого майна та об`єкт нерухомості із найвищою вартістю, розташовані у Хортицькому районі м. Запоріжжя, а відтак, за територіальною підсудністю вирішення спору підлягає саме Хортицьким районним судом м. Запоріжжя.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.