Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа №621/74/19
провадження №61-17819св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року у складі судді Вельможної І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів Яцини В. Б., Кіся П. В., Хорошевського О. М.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 12 грудня 2013 року в розмірі 108 235,29 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду.
Позов мотивовано тим, що 12 грудня 2013 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 2000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення коштів, у зв`язку з чим, станом на 04 листопада 2018 року утворилась заборгованість у сумі 108 235,29 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом - 3204,15 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом - 101 131,14 грн; заборгованості за пенею та комісією - 3900 грн.
Вказану заборгованість банк просить стягнути з відповідача в судовому порядку, оскільки останній від її погашення ухиляється.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що надана АТ КБ "Приватбанк" довідка про видачу кредитних карток не є належним доказом укладення між сторонами кредитного договору в розумінні ЦК України поняття "Договір". Позивачем не доведено факту отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними. Наданий позивачем фотознімок не дає можливості встановити точний номер виданої кредитної картки. При цьому, з фотознімку вбачається, що останні цифри картки " НОМЕР_1" , однак, в довідці про видачу кредитних карток картки з кінцевими цифрами її номеру немає.
Згідно з медичними документами відповідач є інвалідом з дитинства безстроково, знаходиться на психіатричному обліку. Відповідач мешкає у геріатричному закладі.
Позивачем не доведено факту підписання відповідачем договору кредиту, основний зміст якого для позичальника при його укладенні був недоступний, оскільки знаходився на сайті в мережі Інтернет.
Надана позивачем копія Умов та правил не підписана відповідачем і тому не може бути належним чином ідентифікована в якості допустимого доказу укладення письмового договору на цих умовах.
Позивач не надав до суду першої та апеляційної інстанції належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту у зазначених у розрахунку банка розмірах, чи в межах позовної давності позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивачем, в порушення статті 81 ЦПК України, не надано доказів про отримання саме ОСОБА_1 платіжної картки, що надає доступ до кредитних коштів, в матеріалах справи відсутні жодні правові підстави вважати, що кредитний договір про надання кредиту було укладено саме ОСОБА_1, який не вміє читати і писати, то суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову банку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "Приватбанк", не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач письмово висловив свою згоду на приєднання до публічно доступних умов та правил надання банківських послуг, а також був ознайомлений з тарифами банку, що складають зміст укладеного сторонами договору кредиту.
Відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, оскільки суть договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах. В даному випадку відповідач, підписуючи анкету-заяву від 12 грудня 2013 року, користуючись кредитними коштами та здійснюючи погашення заборгованості, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Доказом користування кредитом є виписка по рахунку.
Отже доведеним є факт укладення між сторонами кредитного договору. Відповідачем не доведено, що його не було ознайомлено з Умовами та правилами, Тарифами банку або ознайомлено з іншими Умовами та правилами, ніж ті, на які посилається позивач.
Крім того, відповідач не спростував презумпцію правомірності правочину - укладеного між сторонами кредитного договору, його дійсність не оспорював.
Позивачем надано належні і допустимі докази, зокрема розрахунок заборгованості, у якому вказані суми відсотків, пені та інші суми, передбачені договором. Разом з тим, вказаний розрахунок судом не перевірено.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надійшов.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною першою статті 1054 ЦК Українивизначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.