1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




Постанова

Іменем України

21 листопада 2019 року

м. Київ

справа №2-1687/08

провадження №61-14307св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.


розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Вектор", Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним договору оренди за касаційною скаргою приватного підприємства "Вектор" на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року у складі судді Суханової Є. М.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне підприємство "Вектор", Бориспільська районна державна адміністрація Київської області,

представник приватного підприємства "Вектор" - Горда Юрій Іванович,


ОПИСОВА ЧАСТИНА


Короткий зміст позовних вимог та ухваленого у справі судом першої інстанції рішення

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Вектор", Бориспільської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним договору оренди.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 06 червня 2008 року у складі суддів Мельника О. О. позов задоволено.

Визнано недійсним з моменту його вчинення договір оренди земельної ділянки площею 9,7 га, що розташована в адміністративних межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, за межами с. Щасливе, Бориспільського району, Київської області, від 21 жовтня 2004 року, укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією та приватним підприємством "Вектор", посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного округу Козій А. В. та зареєстрований в реєстрі за №5781.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

У червні 2019 року приватне підприємство "Вектор" подало апеляційну скаргу на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 06 червня 2008 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 08 липня 2019 року відмовлено приватному підприємству "Вектор" у відкритті апеляційного провадження на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області

від 06 червня 2008 року.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався положеннями частини другої статті 358 ЦПК України, оскільки апеляційну скаргу було подано після спливу одного року з дня складення повного тексту оскарженого судового рішення. Апеляційним судом не встановлено винятків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України за яких такий строк може бути поновлено зі спливом 11 років.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року, приватне підприємство "Вектор" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати на розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції безпідставно застосував положення частини другої статті 358 ЦПК України.

Доводи інших учасників справи

Відзив щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій відповідно до частини третьої статті 406 ЦПК України розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

З матеріалів справи слідує, що Бориспільський міськрайонний суд Київської області судове рішення у даній справі ухвалив 06 червня 2008 року.

Приватне підприємство "Вектор", співвідповідач у справі, з апеляційною скаргою на вказане рішення місцевого суду звернувся у червні 2016 року.

Частиною першою статті 294 ЦПК України в редакції, чинній на момент ухвалення судом першої інстанції рішення заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Оскільки апеляційна скарга приватним підприємством "Вектор" була подана

у червні 2019 року, то апеляційний суд вірно керувався нормами ЦПК України у редакції, що діяла з 15 грудня 2017 року.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію цивільних процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовуються той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя стаття 3 ЦПК України).


................
Перейти до повного тексту