Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 759/12743/17-ц
провадження № 61-12859св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
треті особи: Двадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 року у складі судді Величко Т. О. та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів:
Саліхова В. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської міської ради,
треті особи: Двадцята київська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1, виданим Ірпінським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Про смерть батька він дізнався лише 14 липня 2017 року у зв`язку із тим, що його батько вів дуже потайний та одинокий спосіб життя, відмовлявся спілкуватися та виходити на зв`язок із будь-ким із своїх родичів, не мав друзів. Починаючи із самого дитинства його батько приховував своє місце проживання, ніколи не згадував та не розповідав про своє коло спілкування. Єдине, що про нього відомо це останнє місце роботи, а саме Інститут технічної теплофізики, де він працював охоронцем. Отримавши свідоцтво про смерть батька, він звернувся до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, проте через пропуск встановленого законодавством строку отримав відмову. Саме під час візиту до нотаріуса йому стала відома адреса квартири у якій проживав його батько та яка є спадковим майном, а саме АДРЕСА_1 .
Посилаючись на викладене, позивач просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, строком у три місяці.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що діти спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1, не могли дізнатися про смерть батька через його потайний спосіб життя та помилку у документах про смерть, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не спілкувалися між собою, та є претендентами на спадкове майно свого батька, що стало підставою для звернення до суду із позовами.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції виходив із того, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У липні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 лютого 2019 рокута постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що судами порушено вимоги частини третьої статті 1272 ЦК України, що полягає у її неправильному тлумаченні щодо спірних правовідносин у частині встановлення наявності об`єктивних перешкод для подання заяви про прийняття спадщини та визнання поважності причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту. Крім того, Київська міська рада є неналежним відповідачем, оскільки саме вона є належним відповідачем за позовом, оскільки прийняла спадщину.
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу у якому зазначено, що аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі та тлумачення норм матеріального права на свою користь, адже заявниця вимушена була сама звертатися із аналогічним позовом про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, при цьому причини поважності пропуску строків вказувала аналогічні до вказаних у позові у цій справі.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій відповідають вимогам статей ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, після смерті якого відкрилась спадщина на майно, яке складається, зокрема, із квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2017 у справі № 759/16636/16-ц, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_2 , яка є донькою спадкодавця від другого шлюбу, визначений додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, та встановлено обставини, що спадкодавець був тяжко травмований під час ДТП, яка відбулася неподалік смт Ворзель, Київської області. У важкому стані його доправлено каретою швидкої допомоги до Ірпінської центральної міської лікарні, де ІНФОРМАЦІЯ_1 від численних переломів скелету ОСОБА_4 помер. Працівниками правоохоронних органів, а також медичними працівниками, допущено помилку в персональних даних ОСОБА_4, а саме невірно зазначено в усіх документах його по батькові - " ОСОБА_4 " замість " ОСОБА_4 ". Як наслідок правоохоронним органам за короткий час не вдалося встановити наявність близьких родичів у померлого, у зв`язку із чим Прокуратурою м. Ірпеня Київської області 28 травня 2018 року наданий дозвіл на поховання ОСОБА_4 за державні кошти (лист прокуратури від 28 серпня 2015 року № 62-16-Р-2015р) та здійснено поховання на кладовищі м. Ірпеня, про що свідчить свідоцтво про поховання від 31 серпня 2015 року № 362. У результаті вказаної помилки відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції у Київській області видав свідоцтво про смерть Комунальному підприємству "Управління житло-комунального господарства "Ірпінь", що здійснило поховання ОСОБА_4 з помилкою, а саме неправильно зазначено по батькові померлого.
Позивач є сином спадкодавця від першого шлюбу та дізнався про смерть спадкодавця 14 липня 2017 від своєї двоюрідної сестри, що спадкодавець вів потайний спосіб життя не бажав спілкуватися із родичами та мав іншу сім`ю.
Постановою Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 19 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.