Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 128/1634/16-ц
провадження № 61-32689св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області, Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, голова Житлово-будівельного кооперативу "Мрія Вороновиці" Васильєва Ірина Василівна, Вінницька районна державна адміністрація у Вінницькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у складі судді Саєнко О. Б., ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Голота Л. О., Рибчинський В. П., Шемета Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII"Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Вороновицька селищна рада Вінницького району Вінницької області, Міністерство оборони України, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниці, голова Житлово-будівельного кооперативу "Мрія Вороновиці" Васильєва І. В., Вінницька районна державна адміністрація у Вінницькій області, про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що у 1993 році Житлово-будівельним кооперативом "Мрія", створеним 17 грудня 1992 року при Вороновицькій державній швейній фабриці, розпочато будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .
13 серпня 2004 року між Житлово-будівельним кооперативом "Мрія" та Приватним підприємством "Юта-А" (далі - ПП "Юта-А") укладено договір купівлі-продажу недобудованого будинку.
28 липня 2005 року між ПП "Юта-А" та Міністерством оборони України укладено договір на дольову участь в будівництві даного будинку.
30 січня 2006 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на ім`я Міністерства оборони України видано свідоцтво про право власності на багатоквартирний житловий будинок, який розташований за адресою: будинок АДРЕСА_1 .
Протоколом засідання комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах Збройних Сил України № 54 від 21 березня 2012 року квартира АДРЕСА_1 розподілена для постійного проживання позивачу ОСОБА_1 із зняттям з квартирного обліку. На підставі рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району позивачу 22 березня 2012 року видано ордер № 24 на право зайняття вищевказаного жилого приміщення. На підставі цього ордеру родина ОСОБА_1 вселилася у вказану квартиру та зареєструвалась у ній.
Позивач, зазначає, що він не приватизував зазначене житло та належним чином не оформив своє та членів своєї сім`ї право власності на це жиле приміщення, хоча бажає цього.
Вказує, що наприкінці 2014 року він дізнався про те, що відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області видав ОСОБА_2 свідоцтво на право власності серії НОМЕР_1 від 30 липня 2014 року на квартиру АДРЕСА_1 .
Вважає, що відповідач набув право власності на вказану квартиру у протиправний спосіб, чим порушує його права, передбачені статтею 9 ЖК Української РСР.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати недійсним та таким, що не може бути підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 30 липня 2014 року на квартиру АДРЕСА_1, видане Відділом державної реєстрації речових прав; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю квартиру.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22 травня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Міністерство оборони України, будучи власником будинку АДРЕСА_1 на момент виділення позивачу спірної квартири, діяло в межах закону. Але на підставі рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21 травня 2014 року Міністерство оборони України позбулось права власності на цей будинок.
Отже, місцевий суд виходив із того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки заявлені вимоги та обставини, наведені в позовній заяві, не містять ознак порушення прав позивача на спірну квартиру у розумінні статті 9 ЖК Української РСР.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 12 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Суди попередніх інстанцій повно та всебічно не дослідили обставини справи та дійшли помилкового висновку про те, що позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Спірне свідоцтво про право власності та державна реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно порушують права позивача, оскільки з моменту видачі ордеру позивач постійно проживає та зареєстрований у вказаній квартирі, вселився у неї разом із членами свої сім`ї на підставі виданого ордера, набув права користування нею, зареєструвавши своє місце проживання в установленому законом порядку.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
12 червня 2019 року вказана справа передана судді-доповідачу Коротенку Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Вороновицької селищної ради народних депутатів № 31 від 05 липня 1990 року виділена земельна ділянка площею 0,40 га із земель державного фонду на АДРЕСА_1 для будівництва 40-квартирного жилого будинку в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області.
29 квітня 1993 року між ЖБК "Мрія" та Управлінням капітального будівництва Вінницької обласної державної адміністрації укладений договір на проектування та будівництво житлового будинку.
13 серпня 2004 року між ЖБК "Мрія" та ПП "Юта-А" укладений договір купівлі-продажу недобудованого житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2 650 кв. м.
28 липня 2005 року між ПП "Юта-А" як забудовником та Міністерством оборони України як пайовиком укладено договір на пайову участь у будівництві житла.
30 січня 2006 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області на ім`я держави в особі Міністерства оборони України видане свідоцтво про право власності на 66/100 вказаного житлового будинку.
Відповідно до довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці від 06 вересня 2006 року вбачається, що ОСОБА_1 розподілена квартира АДРЕСА_1 згідно із рішенням житлової комісії в/ч А0215.
На підставі рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області від 21 березня 2012 року № 54 ОСОБА_1 22 березня 2012 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області видано ордер № 24 на право зайняття жилого приміщення у зазначеній квартирі.
Відповідно до довідки Вороновицької селищної ради Вінницького району від 10 грудня 2014року № 1608 ОСОБА_1 з 29 травня 2012 року зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 і до складу його сім`ї входить його донька ОСОБА_4 .
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2014 року визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між будівельним кооперативом "Мрія" та ПП "Юта-А" від 13 серпня 2004 року.
Скасовано свідоцтво про право власності на 40-ка квартирний житловий будинок загальною площею 3 043,6 кв. м, житловою площею 1 376,4 кв. м, який розташований на АДРЕСА_1, яке було видано 30 січня 2006 року виконавчим комітетом Вороновицької селищної ради на ім`я Міністерства оборони України.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 21 травня 2014 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2014 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 серпня 2004 року, укладеного між ЖБК "Мрія", в особі директора Смельгіної Т. С., та ПП "Юта-А" скасовано. У позові в цій частині відмовлено. В решті рішення залишено без змін. Скасовуючи рішення місцевого суду в частині, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки договір по своїй суті є нікчемним.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 жовтня 2014 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 11 лютого 2014 року у нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21 травня 2014 року залишено без змін.
Відповідно до довідки від 29 липня 2014 року № 10 ЖБК "Мрія Вороновиці", вбачається, що ОСОБА_2 є членом ЖБК "Мрія Вороновиці", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Станом на 29 липня 2014 року він повністю сплатив вступний та пайовий внесок в Житлово-будівельний кооператив "Мрія Вороновиця" в розмірі 160 836,60 грн на зазначену квартиру.
Рішенням державного реєстратора Кривоус О. А. 30 липня 2014 року прийнято рішення № 14811693 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.