Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 302/332/16-ц
провадження № 61-40606св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Пилипецька сільська рада Міжгірського району,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року у складі судді Цімбота В. І. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2018 року у складі колегії суддів: Джуги С. Д., Готри Т. Ю., Мацунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Пилипецької сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі про визнання недійсним та скасування рішення сесії Пилипецької сільради від 11 жовтня 2015 року № 29, скасування витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14 грудня 2015 року .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 06 квітня 2016 року до участі у розгляді справи як третю особу без самостійних вимог залучено ОСОБА_1 .
21 червня 2016 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Пилипецької сільської ради, ОСОБА_4, третя особа - Відділ Держгеокадастру у Міжгірському районі, про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на землю та визнання за нею права власності на земельну ділянку.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 06 листопада 2008 року вона отримала у спадщину від батька ОСОБА_5 земельну частку (пай) КСП "Шипіт" розміром 1,43 га. Згідно з рішенням Пилипицької сільської ради від 11 жовтня 2015 року № 29 їй надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну частку (пай) в урочищі "Млачки". 20 жовтня 2015 року ТОВ "Експерт" виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а в грудні 2015 року вона звернулась до Пилипецької сільської ради із заявою про затвердження технічної документації. Рішенням 3 сесії сьомого скликання Пилипецької сільської ради від 16 грудня 2015 року їй відмовлено у задоволені заяви, оскільки її земельна ділянка накладається на іншу земельну ділянку. Проте при проведенні топографо-геодезичної зйомки, на місці розташування її земельної ділянки, інших земельних ділянок не встановлено, як і не встановлено суміжних землекористувачів - громадян, а тому дії сільської ради є незаконними та порушують її право на земельну ділянку.
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 21 червня 2016 року зустрічний позов прийнято та об`єднано його з первісним позовом ОСОБА_4 .
Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 грудня 2016 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 .
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 07 лютого 2017 року ухвалу Міжгірського районного суду від 19 грудня 2016 року у частині закриття провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просила визнати за нею право власності на земельну ділянку розміром 1,43 га в урочищі "Млачки" с. Подобець згідно із сертифікатом про право на частку (пай) земельної ділянки колишнього колгоспу "Шипіт" та скасувати рішення Пилипецької сільської ради від 16 грудня 2015 року № 34, яким їй відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою на цю земельну ділянку.
Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Пилипецької сільської ради від 16 грудня 2015 року № 34 про відмову в затвердженні ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності в урочищі "Млачки" с. Подобовець Пилипецької сільської ради, на земельну ділянку в 1,43 га. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що вимога ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1,43 га земельної ділянки в урочищі "Млачки" с. Подобовець Пилипецької сільради, не ґрунтується на законі. Сертифікат на право на земельну частку (пай), а також свідоцтво про право на спадкування цього сертифікату не дають підстав для надання земельної ділянки за бажанням лише однієї сторони процесу - тобто ОСОБА_1 . Оскільки КСП "Шипіт" ліквідовано, то права і обов`язки "отоварення" (сертифікату) лежать на органові місцевого самоврядування. І не є правом та компетенцією суду надавати земельні ділянки у власність чи у користування, так як це є переважним конституційним правом органу місцевого самоврядування користування. Сільська рада у разі накладення державних актів мала запропонувати ОСОБА_1 або менший розмір земельної ділянки у цьому ж урочищі, або земельну ділянку (вільну) в іншому місці в межах паювання земель КСП "Шипіт".
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2018 року рішення Міжгірського районного суду від 14 серпня 2017 року в частині задоволених вимог ОСОБА_1 скасовано. У задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення Пилипецької сільської ради є законним, оскільки згідно із встановленим порядком розпаювання в урочищі "Млачки" батькові ОСОБА_1, визначено лише 0,06 га; земельна ділянка площею 1,43 га в урочищі "Млачки", на яку позивачем виготовлено технічну документацію, не є вільною, так як на її частину іншим громадянам виготовлено та видано державні акти на право приватної власності на землю, у тому числі і на земельну ділянку, яка передана у власність ОСОБА_6, спадкоємцем якої є ОСОБА_2 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників справи
У червні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що абрис польових обмірів, не є абрисом саме пайових земель, а тому цільове призначення земель зазначені в абрисі на цей час невідоме. Як суд може посилатися на 7 державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, коли їхні копії подані з порушенням подання письмових доказів у суді першої інстанції, належним чином не завірені, не досліджувались на предмет допустимості.
У липні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 11 червня 2018 року, в якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що добрі відносини суддів Апеляційного суду Закарпатської області та місцевих чиновників відображені у постанові від 11 червня 2018 року де суд, посилаючись на якийсь акт від 14 грудня 2015 року, без висновків земельно-технічної експертизи, без з`ясування фактичних обставин справи, на недосліджених письмових доказах, належно завірених копій, встановив накладення її земельної ділянки на інші.
У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до суду клопотання у якому просив долучити до матеріалів справи витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Разом із тим вказане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки суд касаційної інстанції не здійснює оцінку нових доказів, не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
У грудні 2018 року Пилипецька сільська рада Міжгірського району Закарпатської області подала до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзиву на касаційні скарги.