Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 264/3830/18
провадження № 61-47411св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018 року у складі судді: Матвєєвої Ю. О., та постанову Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 рокуу складі колегії суддів: Гаврилової Г. Л., Зайцевої С. А., Попової С. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований тим, що 04 червня 2015 року між сторонами зареєстровано шлюб у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 213. У сторін є двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Втім, спільне життя між сторонами не склалося, між ними існують стійкі неприязні відносини, подальше сумісне життя з відповідачем суперечить інтересам ОСОБА_1 та інтересам дітей.
ОСОБА_1 просила розірвати шлюб з ОСОБА_2 зареєстрований 04 червня 2015 року.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 04 червня 2015 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 у Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 213.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з метою збереження сім`ї за клопотанням відповідача судом було надано сторонам двомісячний строк на примирення, який позитивних результатів не дав, позивач своєї позиції стосовно розірвання шлюбу та ставлення до відповідача не змінила, бажання зберегти сім`ю та продовжувати шлюбні стосунки не має. За таких обставин суд зробив висновок про необхідність задоволення позовних вимог, оскільки шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні відносини є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Суд відхилив посилання відповідача на збереження шлюбу з метою спілкування та виховання малолітніх дітей, оскільки питання участі одного з батьків у вихованні дітей є предметом іншого позовного провадження, яке наразі перебуває на розгляді в суді, вказана обставина не може бути основоположною в питанні збереження сім`ї з огляду на незгоду позивача продовжувати шлюбні стосунки. Аргументи представника відповідача щодо ненадання позивачем доказів протиправної поведінки відповідача стосовно неї також не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки її наполягання на розірванні шлюбу є її волевиявленням, а будь-яке примушування до шлюбу законом не допускається.
Додатковим рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 лютого 2019 року резолютивну частину рішення Іллічівського райсуду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018 року ухваленого в справі № 264/3830/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, доповнено реченнями такого змісту: " ОСОБА_2 звільнити від сплати суми судового збору. Судові витрати по справі компенсувати за рахунок держави".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою суду від 04 жовтня 2018 року в інтересах збереження сім`ї сторонам надано строк для примирення два місяці. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що сторони примирилися, проживають однією сім`єю та спільно виховують дітей. Натомість, сторони не заперечують, що з листопада 2017 року не проживають однією сім`єю, живуть за різними адресами, та позивачка категорично заперечує поновлення сімейних відносин.
Встановивши, що збереження шлюбу неможливе, суперечать інтересам позивача, суд першої інстанції, ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову. Апеляційний суд зазначив, що незважаючи на помилкове застосування судом першої інстанції частини третьої статті 109 СК України, оскільки шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки, а розірвання шлюбу є волевиявленням позивача та будь-яке примушування до шлюбу законом не допускається, а тому наявні підстави для розірвання шлюбу.
При відхиленні доводів апеляційної скарги про те, що збереження шлюбу необхідно для мети спілкування, виховання дітей, та лікування дитини з інвалідністю, апеляційним суд вказав, що питання участі одного з батьків у вихованні дітей є предметом іншого позовного провадження, яке наразі перебуває на розгляді в суді, а тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказана обставина не може бути основоположною в питанні збереження сім`ї з огляду на незгоду позивача продовжувати шлюбні відносини.
Аргументи учасників справи
У травні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018 року та постанову Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції або до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно застосував частину третю статті 109 СК України, не надав сторонам достатній строк для примирення та не врахував, що позивач не довела наявність підстав для розірвання шлюбу, а розірвання шлюбу суперечить її інтересам та інтересам спільних малолітніх дітей позивача та відповідача, одна з яких є інвалідом від народження.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 грудня 2018та постанову Донецького апеляційного суду від 16 квітня 2019 року.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1, виданого 04 червня 2015 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецької області, 04 червня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 ) зареєстрували шлюб, актовий запис № 213. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 присвоєно прізвище " ОСОБА_1 ".
У сторін є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суди встановили, що між сторонами склались неприязні стосунки, які негативно впливають як на позивача, так і на відповідача. Сторони не проживають разом з листопада 2017 року, не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин.