Постанова
Іменем України
19 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 523/17366/15-ц
провадження № 61-45960св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Калараш А. А., Заїкіна А. П., Погорєлової С. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про стягнення аліментів, позбавлення батьківських прав.
Позовна заява мотивована тим, що з серпня 2004 року по жовтень 2015 року вона перебувала із ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі від якого вони мають двох дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначала, що відповідач жорстоко ставився до неї та дітей. Шлюбні відносини із відповідачем припинені з травня 2012 року, коли вона з дітьми повернулася до України з Йорданського Хашимітського Королівства, де вони проживали разом з чоловіком. З того часу діти постійно проживають з нею, перебувають на її утриманні. ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, матеріальної допомоги не надає, протягом тривалого часу жорстоко поводився з дітьми.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила позбавити
ОСОБА_2 батьківських прав щодо їх малолітніх дітей: сина ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення сином ОСОБА_7 повноліття, а потім у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу до повноліття дочки ОСОБА_6 .
У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні та спілкування з дитиною. Зазначав, що вимоги про стягнення аліментів ним визнаються, а проти позбавлення його батьківських прав він заперечує.
Позовна заява мотивована тим, що він любить дітей, ніколи з дітьми жорстоко не поводився, приймав і бажає приймати участь у вихованні дітей, але відповідач перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми. У 2012 році ОСОБА_1 разом з їхніми дітьми раптово, без його згоди, виїхала з Йорданського Хашимітського Королівства до України і з того часу чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми.
У червні 2015 року він звернувся до органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про визначення способів його участі у вихованні дітей, проте у задоволенні його заяви безпідставно відмовлено.
Також вказував, що він був працевлаштований за контрактом, тому не міг разом з дружиною та дітьми переїхати до України і зробив це за першої можливості. До дружини та дітей ставився добре, насильства не вчиняв.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 остаточно просив зобов`язати
ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми і визначити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дітьми шляхом встановлення систематичних побачень щотижня у неділю з 11 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв. в присутності матері дітей, а також у будь-який інший час за попередньою домовленістю з матір`ю дітей.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу відповідача щомісяця, починаючи з 09 листопада
2015 року і до досягнення старшою дитиною ОСОБА_1 повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітнього ОСОБА_1, актовий запис від 21 лютого 2006 року № 735 у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої ОСОБА_8, актовий запис Ашрафія № 172/1848 цивільна реєстрація Ашрафія 701/807 у бюро реєстрації актів цивільного стану Ашрафія Управління реєстрації актів цивільного стану та паспортного столу Міністерства внутрішніх справ Йорданського Хашимітського Королівства (повторний актовий запис від 15 травня 2014 року № 2 у відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції). У частині стягнення аліментів на утримання дітей допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що як в період проживання з позивачем у шлюбі, так і після розірвання шлюбу ОСОБА_2 ухилявся та ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітніх дітей, не піклувався та не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, не забезпечував і не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їхній фізичний розвиток як складову виховання, не спілкувався з дітьми і не спілкується в обсязі, необхідному для їхнього нормального самоусвідомлення; не сприяв і не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі, враховуючи насильство, яке він вчиняв щодо позивача в присутності дітей та щодо самих дітей. Крім того, відповідач визнав позов в частині стягнення аліментів, тому відповідно до вимог статті 183 СК України, визначено єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей. Також суд зазначив, що задоволення первісного позову виключає можливість задоволення зустрічного позову.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 відхилено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2016 року залишено без змін.
У частині стягнення аліментів рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалось.
Постановою Верховного Суду від 23 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 28 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_9 задоволено. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2016 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову
ОСОБА_2 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_10 про позбавлення батьківських прав відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначено наступний спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні неповнолітніх дітей шляхом встановлення систематичних побачень щотижня у неділю з 11 год. 00 хв. до 13год. 00 хв. у присутності матері дітей - ОСОБА_1, а також у будь-який інший час за попередньою домовленістю батька з матір`ю дітей. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що мати малолітніх дітей
ОСОБА_1 заперечувала проти зустрічей батька з дітьми та створювала батькові перешкоди, що є поважною причиною у невиконанні батьком своїх обов`язків з виховання дітей. Крім того, належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення насильства ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 та їх малолітніх дітей позивачем не надано.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У жовтні 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Одеської області
від 27 вересня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що батько дітей своєю агресивною, неврівноваженою поведінкою та жорстоким відношенням до матері та їхніх малолітніх дітей створив нестерпні умови життя дітей та позбавив їх нормального дитинства, тому враховуючи вік дітей, їх стан здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, навчання, психологічний стан здоров`я, з урахуванням висновку органу опіки та піклування, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, є очевидним висновок, що до батька дітей повинен бути застосований крайній захід впливу як до осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а саме позбавлення батьківських прав щодо малолітніх дітей.
Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.