Постанова
Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 751/704/17
провадження № 61-29114св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - Академія Державної пенітенціарної служби,
представники позивача: Кореньков Андрій Анатолійович, Снурнікова Тетяна Юріївна,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Дубовик Наталія Миколаївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Мороз К. В. від 20 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області у складі колегії суддів: Страшного М. М., Євстафіївни О. К., Шарапової О. Л. від 26 вересня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року Академія Державної пенітенціарної служби звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків у звʼязку із невиконанням умов договору.
Позовна заява мотивована тим, що 30 липня 2014 року між Національною академією служби безпеки України, Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України, правонаступником якого є Академія Державної пенітенціарної служби, та ОСОБА_2 був укладений договір про надання освітніх послуг № 566/Г-86, відповідно до пункту 5.1. якого вартість освітньої послуги, яка має бути сплачена Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України (замовник), Національній академії служби безпеки України (виконавець) за підготовку та проведення захисту дисертації ОСОБА_2 (здобувач) становить 20 600,00 грн. Пунктом 3.1. договору передбачено, що у разі успішного захисту дисертаційного дослідження здобувач зобов`язаний відпрацювати не менше трьох років в одному із структурних підрозділів замовника. Згідно з пунктом 6.1. договору за невиконання або виконання неналежним чином умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
На виконання умов вказаного договору 19 червня та 26 вересня 2014 року Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України було сплачено кошти за захист дисертації ОСОБА_2 за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України за КПКВ 3606020 "Виконання покарань установами і органами пенітенціарної служби", КЕКВ 2282 "Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку" на загальну суму 20 600,00 грн.
Однак, ОСОБА_2 після успішного захисту дисертаційного дослідження у вересні 2014 року, не відпрацювавши трьох років в академії, звільнився за власним бажанням згідно з пунктом 7 статті 77 Закону України "Про національну поліцію", чим допустив порушення пункту 3.1. договору про надання освітніх послуг від 30 липня 2014 року № 566/Г-86.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 20 600,00 грн на відшкодування заподіяних збитків за невиконання умов пункту 3.1. договору про надання освітніх послуг від 30 липня 2014 року № 566/Г-86.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2017 року позов Академії Державної пенітенціарної служби задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Академії Державної пенітенціарної служби 20 600,00 грн на відшкодування заподіяних збитків за невиконання умов пункту 3.1. договору про надання освітніх послуг від 30 липня 2014 року № 566/Г-86.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами виникли зобов`язання за договором про надання освітніх послуг, які відповідач не виконав, а тому сума грошових коштів внесених за підготовку відповідача до успішного захисту дисертаційного дослідження є боргом, який підлягає стягненню з останнього в примусовому порядку.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували належним чином фактичні обставини справи, не врахували, що відшкодування коштів сплачених навчальним закладом за надання освітніх послуг договором від 30 липня 2014 року № 566/Г-86 не передбачено. Пункт 3.1. вказаного договору суперечить національному законодавству та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому не може бути підставою для стягнення з відповідача коштів. Обовʼязковість відпрацювання або відшкодування вартості освітньої послуги призводить до порушення конституційного права громадян на працю, що вільно обирається громадянином або на яку він вільно погоджується та права на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Крім того, позивач не правильно визначив правову природу коштів, яку просить стягнути в судовому порядку. Суд не взяв до уваги причини звільнення відповідача, які були пов`язані з дискримінаційним характером дій керівника щодо непропорційного зменшення премії.
У лютому 2019 року до касаційного суду надійшли доповнення ОСОБА_2 до касаційної скарги, у яких заявник просив врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений за подібних правовідносин у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 751/704/17 з Новозаводського районного суду м. Чернігова. Зупинено виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 квітня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Указана справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 листопада 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 30 липня 2014 року між Національною академією Служби безпеки України, Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України, правонаступником якого є Академія Державної пенітенціарної служби, та ОСОБА_2 був укладений договір про надання освітніх послуг № 566/Г-86, відповідно до умов якого Національна академія Служби безпеки України зобов`язалась за рахунок коштів Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України організувати підготовку та проведення захисту дисертації ОСОБА_2 на здобуття наукового ступеня доктора наук, вартість якої становить 20 600,00 грн (пункт 5.1).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що у разі успішного захисту дисертаційного дослідження ОСОБА_2 (здобувач) зобов`язаний відпрацювати не менше трьох років в одному із структурних підрозділів замовника.
Відповідно до пункту 6.1. договору за невиконання або виконання неналежним чином умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
У вересні 2014 року ОСОБА_2 захистив дисертацію та здобув науковий ступінь доктора юридичних наук.
Відповідно до копій платіжних доручень від 19 серпня 2014 року № 1240 та від 26 вересня 2014 року № 1537 Чернігівським юридичним коледжем Державної пенітенціарної служби України сплачено кошти за захист дисертації ОСОБА_2 в сумі 20 600,00 грн.