ПОСТАНОВА
Іменем України
19 листопада 2019 року
Київ
справа №826/2250/17
адміністративне провадження №К/9901/42092/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представники позивача - Машкова С.О., Цермолонський І.М.,
представник відповідача - Ісаєв С.П.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017 (суддя Качур І.А.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 (судді: Мєзєнцев Є.І. (головуючий), Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі №826/2250/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (далі - позивач, Товариство, МАУП) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу, які містяться в наданій позивачу оскаржуваній податковій консультації від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18, суперечать положенням чинного податкового законодавства.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017, позов задоволено, оскаржувана індивідуальна податкова консультація Головного управління ДФС у м. Києві, викладена у листі від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18, визнана недійсною.
4. Рішення судів мотивовані тим, що на позивача як загальноосвітній навчальний заклад розповсюджується пільга щодо звільнення від сплати земельного податку, передбачена підпунктом 282.1.4 пункту 282.1 статті 282 Податкового кодексу України, незалежно від форми власності і джерел фінансування такого закладу, як не є об`єктом оподаткування і нерухомість позивача, що використовується ним для надання освітніх послуг, що прямо підтверджується імперативною нормою Податкового кодексу України (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.06.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог МАУП у повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач звернувся до Головного управління ДФС у м. Києві з листом від 09.11.2016 №2191 про отримання індивідуальної податкової консультації з наступних питань:
- Чи має МАУП, будучи загальноосвітнім навчальним закладом, право на пільгу щодо сплати податку на землю, встановлену підпунктом п. 282.1.4 статті 282 Податкового кодексу України?
- Чи є об`єктом оподаткування будівлі МАУП, яка є загальноосвітнім навчальним закладом, в розумінні підпункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України?
При цьому, у вказаному листі, з посиланням на норми Податкового кодексу України позивач стверджував про те, що МАУП за специфікою своєї освітньої діяльності є одночасно вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, що підтверджується статутом та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також ліцензіями у сфері загальної середньої освіти. Оскільки позивач є загальноосвітнім навчальним закладом, то він повинен бути звільнений від сплати податку на землю в порядку пп.282.1.4 ст.282 Податкового кодексу України, а будівлі загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування не відносяться до об`єктів оподаткування.
Листом від 20.12.2016 №26565/10/26-15-12-04-18 ГУ ДФС у м. Києві надано відповідь на вищезазначений лист позивача, в якому контролюючим органом зроблено висновок про те, що на позивача податкова пільга, передбачена пп.282.1.4 п.282.1 ст.282 Податкового кодексу України, не може розповсюджуватися, оскільки позивач відноситься до тих закладів освіти, які не утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Також, відповідач зазначив, що нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить позивачу, оподатковується на загальних підставах.
Позивач вважаючи, що вказана консультація не відповідає вимогам законодавства, звернувся з цим позовом до суду.
Також суди встановили, що відповідно до статуту Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" є вищим та загальноосвітнім навчальним закладом, який здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними, освітньо-науковими та науковими програмами на всіх рівнях вищої освіти, надає повну загальну освіту, проводить фундаментальні та прикладні дослідження, є науково-методичним центром у сфері своєї діяльності має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення, є складовою частиною системи підготовки, післядипломної освіти та підвищення кваліфікації кадрів.
Відповідно до статуту позивач функціонує на підставі госпрозрахунку, за рахунок коштів отриманих від реалізації платних послуг, науково-дослідної, навчально-методичної та іншої продукції.
МАУП здійснює свою діяльність на підставі ліцензій від 28.07.2014 серії АЕ №458585 на надання освітніх послуг навчальними закладами, пов`язаними з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра, виданої Міністерством освіти і науки України, від 01.07.2013 серії АЕ №199546 на надання повної загальної середньої освіти, виданої Департаментом освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанції доводів відносно того, що позивач як заклад освіти не утримується за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а отже немає права на отримання пільги щодо сплати податку на землю. Також контролюючий орган вказує на те, що встановлення пільг з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, є правом сільських, селищних міських рад, а враховуючи, що Положенням про податок нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629, зі змінами внесеними Рішенням від 28.01.2015 №58/923) не встановлено пільг для юридичних осіб на 2016 рік, то відповідно позивач має здійснювати оподаткування нерухомого майна на загальних підставах.
Вказані доводи відповідач наводив в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі.
9. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Підпункт 14.1.172 пункту 14.1 статті 14.
Податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
10.2. Пункт 7.2 статті 7.
Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.
10.3. Пункти 30.1, 30.2, 30.3, 30.9 статті 30.