ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2019 року
Київ
справа №344/8720/16-а
адміністративне провадження №К/9901/36824/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року у складі судді Домбровської Г.В. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мікули О.І., Гінди О.М., Кушнерика М.П. від 25 січня 2017 року,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (далі - виконком Івано-Франківської міськради, відповідач), третя особа - Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради (далі - Департамент містобудування, третя особа), в якому просив зобов`язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради присвоїти адресу об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Позов мотивований тим, що відмова виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у присвоєнні об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1, - поштової адреси є протиправною та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, оскільки відповідачем не враховано всіх обставин, які мають значення у спірних правовідносинах, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили та яким підтверджено відсутність у позивача обов`язку брати участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та надавати відповідну довідку фінансового управління з цього приводу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради відповідно до вимог чинного законодавства України прийняти рішення щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено відсутність у ОСОБА_1 обов`язку щодо участі у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та подання відповідної довідки фінансового управління, відмова у прийнятті рішення щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 з підстав відсутності вказаної довідки є протиправною. Разом з тим, вимога про прийняття конкретного позитивного рішення - присвоєння поштової адреси спірному об`єкту, по своїй суті є втручанням у дискреційні повноваження виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а тому суди дійшли до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача відповідно до вимог чинного законодавства України прийняти рішення щодо присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 23 лютого 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/8720/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 344/8720/16-а за касаційною скаргою виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Учасники справи письмових клопотань не заявляли.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено та наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що 04 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради із заявою, в якій просив присвоїти поштову адресу об`єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1, будівництво якого закінчено 19 червня 2010 року.
Листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 3/1663 від 06 серпня 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що для присвоєння поштової адреси індивідуальному житловому будинку йому необхідно додатково надати до Центр надання адміністративних послуг довідку фінансового управління виконавчого комітету міської ради про участь замовників будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідач, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради протиправними.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2015 року у справі № 2а/344/80/15, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо не подання на розгляд виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради документів без довідки фінансового управління виконавчого комітету міської ради про участь замовника будівництва у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста для вирішення питання про присвоєння поштової адреси індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Зокрема, як зазначено Львівським апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 25 листопада 2015 року, введення об`єкта будівництва в експлуатацію відбулось відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації 06 червня 2014 року і до цього позивач не звертався до відповідача з зверненням про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Івано-Франківська, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність у позивача обов`язку взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та надати відповідну довідку фінансового управління з цього приводу.
Вищевказані рішення Департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до суду касаційної інстанції не оскаржувалися.
21 грудня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Департаменту містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради із заявою, в якій з метою виконання судових рішень, які набрали законної сили, надав повернені йому документи, а також копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року.
Листом № 3/2582 від 25 січня 2016 року Департамент містобудування та архітектури повідомив Захаріїва Б.Д. про те, що з метою виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року Департаментом містобудування та архітектури було підготовлено проект рішення виконавчого комітету міської ради "Про присвоєння поштових адрес", в якому передбачалося присвоєння поштової адреси індивідуальному житловому будинку на АДРЕСА_1 . Засідання виконавчого комітету відбулося 21 січня 2016 року, на якому ОСОБА_1 було відмовлено у присвоєнні поштової адреси у зв`язку із зауваженнями фінансового управління в частині неукладення ним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
01 березня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Івано-Франківської міської ради Марцінківа Р.Р. із заявою, в якій, посилаючись на обов`язковість вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, якою підтверджено відсутність у нього обов`язку взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та надати відповідну довідку фінансового управління з цього приводу, просив повторно внести на засідання виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради питання присвоєння поштової адреси індивідуальному житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Листом № 3/829 від 11 травня 2016 року Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради повідомив позивача ОСОБА_1 про те, що з метою виконання рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року Департаментом містобудування та архітектури було підготовлено проект рішення виконавчого комітету міської ради "Про присвоєння поштових адрес", в якому передбачалося присвоєння поштової адреси індивідуальному житловому будинку на АДРЕСА_1 . Засідання виконавчого комітету відбулося 05 травня 2016 року, на якому ОСОБА_1 було відмовлено у присвоєнні поштової адреси у зв`язку із зауваженнями фінансового управління в частині неукладення ним договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому факту, що відповідно до чинного законодавства для присвоєння поштової адреси індивідуальному будинку позивач ОСОБА_1 повинен подати довідку фінансового управління міськвиконкому про сплату пайового внеску, оскільки вказана вимога передбачена відповідним положенням, яке є регуляторним актом. Також зазначає, що прийняття рішення про присвоєння поштової адреси належить до дискреційних повноважень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, тому, суди, приймаючи оскаржувані рішення, фактично втрутились у виключні повноваження виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Від позивача відзиву або заперечень на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 жовтня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Повноваження виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до підпункту 10 пункту "б" статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих законом повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради в галузі житлово-комунального господарства віднесено облік та реєстрацію відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.
Згідно статті 40 цього ж Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомості у місті Івано-Франківськ визначено Положенням про порядок присвоєння (зміну) та реєстрацію адрес об`єктів нерухомості міста Івано-Франківська, затвердженим рішенням Івано-Франківської міської ради (36 сесія) шостого скликання від 20 червня 2013 року № 1134-36 (далі - Положення)
Вказаним Положенням передбачено, що не присвоюються адреси об`єктам завершеного будівництва, щодо яких у відповідності до Положення "Про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста" не укладено договір з виконавчим комітетом про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста та/або не сплачено кошти пайової участі.
Пунктом 2.6.1 вказаного Положення визначено перелік документів, які подаються заявником для новозбудованих об`єктів, зокрема, і довідки фінансового управління виконкому про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (крім індивідуальних житлових будинків загальною площею до 300 кв. м).
Судами попередніх інстанцій встановлено на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що єдиною підставою для відмови у присвоєнні поштової адреси, відповідач вказав на відсутність у позивача довідки фінансового управління виконкому про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста землю. Вказана підстава відмови зазначена у листах Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 3/1663 від 06 серпня 2014 року, № 3/2582 від 25 січня 2016 року, листом № 3/829 від 11 травня 2016 року.
Суди попередніх інстанцій, визнаючи таку відмову протиправною та частково задовольняючи позов, мотивували свої рішення посиланням як на преюдиційні обставини справи, встановлені у постанові Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2015 року у справі №2-а/344/80/15, яке набуло законної сили 25 листопада 2015 року. Зокрема, вказаним судовим рішенням у справі № 2-а/344/80/15 встановлено відсутність у ОСОБА_1 обов`язку укладати договір з виконавчим комітетом про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста щодо індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з такою оцінкою судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п`ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав своїх рішеннях, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).