ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа №556/588/18
Провадження № 51-569км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Мазура М. В.,
суддів Яковлєвої С. В., Могильного О. П.,
за участю
секретаря судового засідання Матвєєвої Н. В.,
прокурора Міщенко Т. М.,
захисника Невідомського О. А. в режимі відеоконференції,
потерпілого ОСОБА_1,
представника потерпілого Овдіюка Д. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, потерпілого ОСОБА_1 та його представника - адвоката Овдіюка Д. В. на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року в кримінальному провадженні № 1201718023000328 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Вараш Рівненської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Володимирецького районного суду Рівненської області від 01 червня 2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, ОСОБА_2 17 травня 2017 року близько 21-ої год, керуючи автомобілем марки "ВМW", модель 320 D, р. н. НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі в с. Стара Рафалівка Володимирецького району Рівненської області в напрямку с. Бабка, в порушення вимог пунктів 10.1. 11.3, 12.4 Правил дорожнього руху України, через неуважність та втрату пильності, не вибравши безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, змінив напрямок руху в ліву сторону та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_1, котрий рухався по вулиці Центральній зі сторони с. Бабка, Володимирецького району в напрямку м. Вараш. В результаті вказаного зіткнення ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечня для життя в момент їх заподіяння.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року зазначений вирок місцевого суду змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку врахування обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. На підставі п. "в" ст. 1 закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_2 звільнено від відбування основного та додаткового покарання, призначеного судом першої інстанції.
Своє рішення щодо виключення з мотивувальної частини вироку обставини, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд мотивував тим, що органи досудового розслідування в обвинувальному акті не посилалися на вказану обставину, а тому, оскільки судовий розгляд стосовно особи проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, суд першої інстанції, посилаючись на зазначену обставину, вийшов за межі обвинувачення.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, що обставина, яка обтяжує покарання, не є такою, що має бути зазначена у фактичних обставинах і у сформульованому обвинуваченні. Також вказується, що апеляційний суд не дослідив належним чином показання засудженого щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння, не врахував, що вимоги апеляційної скарги були змінені у судовому засіданні, вийшов за межі апеляційної скарги та безпідставно звільнив від відбування покарання на підставі акту амністії.
У касаційних скаргах, які тотожні за своїм змістом, потерпілий ОСОБА_1 та його представник - адвокат Овдіюк Д. В., вказуючи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Касаційні скарги мотивовані тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_2 та його захисник відмовились від частини апеляційних вимог, а саме щодо застосування відносно засудженого положень закону про амністію та порушували питання про застосування відного засудженого ст. 75 КК України. Зазначається, що апеляційний суд безпідставно виключив з мотивувальної частини обставину, що обтяжує покарання, - стан алкогольного сп`яніння.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримала касаційні скарги прокурора, потерпілого та представника потерпілого.
Потерпілий ОСОБА_1 та його представник підтримали касаційні скарги свої та прокурора, просили їх задовольнити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК.
За нормами ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення судове рішення.
Згідно з положеннями ст. 413 КПК Українинеправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з касаційних скарг прокурор, потерпілий і представник потерпілого вказують на незаконність ухвали апеляційного суду фактично з одних і тих же підстав, а саме зазначають про:
- безпідставність висновку апеляційного суду, що суд першої інстанції, встановивши самостійно обставину, що обтяжує покарання, - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, вийшов за межі пред`явленого обвинувачення - на їх думку, суд першої інстанції мав право самостійно встановлювати обставини, що обтяжують покарання, оскільки це не стосується кваліфікуючих ознак злочину та формулювання обвинувачення;
- відсутність підстав для застосування Закону України "Про амністію у 2016 році", оскільки злочин було вчинено у стані алкогольного сп`яніння;
- вихід апеляційного суду за межі апеляційної скарги, оскільки сторона захисту змінила свої вимоги та просила застосувати ст. 75 КК, а не Закон України "Про амністію у 2016 році";
- дослідження апеляційним судом доказів, які не досліджувалися у суді першої інстанції і клопотання про дослідження яких не заявлялося.
Тобто наведені доводи фактично стосуються порушень вимог кримінального процесуального закону і пов`язані, головним чином, з виключенням апеляційним судом з вироку суду першої інстанції посилання на вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння як на обставину, що обтяжує покарання, що зрештою дозволило апеляційному суду застосувати Закон України "Про амністію у 2016 році".
Отже, Верховному Суду належить з`ясувати, чи поширюється заборона щодо виходу за межі судового розгляду, визначена у ст. 337 КПК України, на таку обставину, що обтяжує покарання, як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
Так, відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
За змістом п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, окрім іншого, "виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення" (п. 5), а також "обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання" (п. 6).