П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 580/1971/17
провадження № 51-225 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів: Макаровець А.М., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Крота І.М.,
прокурора Шевченко О.О.,
потерпілої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника Осмоловського В.А. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 17 січня 2019 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Лебединського районного суду Сумської області від 22 березня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Харківський апеляційний суд 17 січня 2019 року вирок суду першої інстанції змінив, виключив з його мотивувальної частини посилання на порушення ОСОБА_2 вимог пунктів 12.4, 31.3 "а", 31.4.3 "г" Правил дорожнього руху.
За ухвалою апеляційного суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 29 вересня 2017 року о 22.40, керуючи автомобілем "ВАЗ - 210994", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, і рухаючись на вул. Героїв Майдану у м. Лебедин Сумської області, порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, в результаті чого останній отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
За змістом касаційної скарги захисник Осмоловський В.А., не погоджуючись із постановленими стосовно ОСОБА_2 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, повторно дослідивши письмові докази. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- в матеріалах провадження відсутні журнали судових засідань, натомість наявні протоколи судових засідань;
- у вступній частині вироку вказано, що ОСОБА_2 не працює, проте на час ухвалення вироку це не відповідало дійсності та зазначена обставина не була врахована судами як пом`якшуюча при призначенні покарання;
- суд першої інстанції з власної ініціативи, після видалення до нарадчої кімнати повернувся до стадії дослідження доказів і здійснив запити з метою отримання додаткових доказів, та отримана таким чином відповідь є, на його думку, недопустимим доказом;
- висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах, в основу обвинувачення покладені суперечливі показання свідків;
- суд першої інстанції невмотивовано відмовив у задоволенні клопотання про допит свідків сторони захисту;
- в матеріалах провадження відсутні дані про визначення слідчого, яким здійснювалось досудове розслідування та слідчі дії проведені неповноважними слідчими;
- суд у вироку на підтвердження винуватості його підзахисного послався на недопустимі докази, зокрема, висновки судово-медичної та судово-автотехнічної експертиз, висновок експерта щодо технічного стану автомобіля;
- безпосередньо речовий доказ автомобіль "ВАЗ - 210994", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не був відкритий сторонам у справі;
- суд першої інстанцій при ухваленні вироку вийшов за межі обвинувачення, вказавши про те, що його підзахисний рухався з перевищенням швидкості, та при призначенні покарання не врахував протиправну поведінку потерпілого;
- апеляційний суд не звернув уваги на допущені порушення й безпідставно не дослідив докази.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, не погоджуючись із постановленими стосовно нього судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивував доводами, аналогічними до доводів захисника.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг захисника та засудженого, просив залишити без зміни постановлені стосовно ОСОБА_2 судові рішення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України неповнота досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушують питання захисник і засуджений, перегляду в касаційному порядку не підлягають, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
У поданих касаційних скаргах захисник Осмоловський В.А. та засуджений ОСОБА_2 порушують питання щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та безпідставного засудження останнього за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Проте зазначені доводи захисника та засудженого Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.