Постанова
Іменем України
14 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 205/7902/16-ц
провадження № 61-17756 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В.,
Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2018 року
у складі судді Шавули В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 03 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
ВСТАНОВИВ :
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору позики недійсним.
Позов мотивовано тим, що вона є спадкоємцем ОСОБА_5, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_5, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до неї та інших спадкоємців: ОСОБА_3, ОСОБА_4, з вимогою про стягнення заборгованості спадкодавця, яка виникла на підставі написаних ОСОБА_5 розписок від 17 січня 2007 року та 29 березня 2007 року про отримання
від ОСОБА_2 у борг грошових коштів у загальному розмірі 1 262 500 грн,
за час життя останнього. Проте, на її думку, ОСОБА_5 такі розписки не писав та у борг кошти не отримував, оскільки розписки містять лише підпис, який схожий на його підпис.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 на підставі статей 203, 215 ЦК України просила суд визнати договори позики, укладені 17 січня 2007 року та 29 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня
2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог. Суд першої інстанції послався на висновок експерта від 14 червня 2018 року
№ 28/2.1/316, складеного судовим експертом сектору технічних досліджень Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України Репешко І. Ю., у якому зазначено, що два підписи, розміщені у графах " ОСОБА_6 " у розписці
від 17 січня 2007 року про передачу грошових коштів у сумі 757 тис. грн
та у розписці від 29 березня 2007 року про передачу грошових коштів у сумі
505 тис. грн виконані ОСОБА_5 . Крім того, третя особа - ОСОБА_3
у судовому засіданні 10 травня 2018 року підтвердив факт позики грошових коштів у січні 2017 року у розмірі 150 тис. доларів США.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 вересня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що при вирішенні спору судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, встановлено обставини справи, доказам надана належна правова оцінка. Зазначив, що факт підписання боргових розписок саме ОСОБА_5 підтверджується висновком судово-технічної експертизи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 07 жовтня 2019 року касаційне провадження у зазначеній справі відкрито та витребувано її з суду першої інстанції.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули увагу на те, чи мав право ОСОБА_2 (кредитор) пред`являти вимоги до спадкоємців після спливу шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 1281 ЦК України. За клопотанням ОСОБА_1 у справі була призначена експертиза, проте вона не була проведена, так як суд у ОСОБА_2 оригінали боргових розписок не витребував. Судово-технічна експертиза була проведена за заявою представника відповідача. Вважає, що її покійний чоловік при житті, про борги їй нічого не повідомляв, він був чесна та порядна людина, а тому вважає договори позики недійсними.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_2 надав у борг ОСОБА_7 грошові кошти у загальному розмірі
1 262 500 грн, відповідно до боргових розписок від 17 січня 2007 року та
29 березня 2007 року (а. с. 5, 6).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 01 вересня 2014 року
(а. с.7).
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_7 є: ОСОБА_3, ОСОБА_1,
ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 05 вересня 2015 року держаним нотаріусом Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Кобрусєвою Л. В. (а. с. 8-11).
1. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду