Постанова
Іменем України
(додаткова)
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 761/9106/16-ц
провадження № 61-17477св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
заінтересована особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики в загальній сумі 96 000 доларів США, що еквівалентно 2 599 680 грн.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 2 599 680 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи у розмірі 40 779,20 грн.
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року і додаткове рішення Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду від 23 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2017 року скасовано.
Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року залишене в силі.
ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, оскільки при ухваленні постанови 23 січня 2019 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, а також не ухвалено рішення щодо оскарженого нею додаткового рішення Апеляційного суду міста Києва від 15 червня 2017 року.
Заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Відповідно до статті 79 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, зокрема, належать, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз; витрати пов`язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи.