Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа №166/942/18
провадження №61-1320св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Прохідська сільська рада Ратнівського району Волинської області,
відповідач - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у складі колегії суддів Шевчук Л. Я., Данилюк В. А., Здрилюк О. І.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду до Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області (далі - відповідач - Прохідська сільська рада), Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області (далі - УДАБІ у Волинській області), з позовом, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив визнати його власником самочинно побудованого житлового будинку А-1, з господарськими будівлями, спорудами, сараю Б-1, сараю - б, сараю - В, гаража - Г-1, криниці - К, що розташований по АДРЕСА_1 .
Позов мотивовано тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку від 07 грудня 2012 року, виданого на підставі рішення Прохідської сільської ради від 22 жовтня 2009 року, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
На вказаній земельній ділянці протягом 2000-2003 років позивач самочинно збудував житловий будинок з господарськими будівлями, а саме: будинок А-1, сарай Б-1, сарай - б, сарай В - 1, гараж Г - 1, колодязь - к., на який комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" 31 жовтня 2013 року виготовлено технічний паспорт.
20 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно збудованих об`єктів, у задоволення якої було відмовлено.
У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами про визнання за ним права власності на об`єкти самочинного будівництва.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 13 вересня 2018 року у складі судді Лях В. І. позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на самочинно побудований житловий будинок А-1, з господарськими будівлями, спорудами, сараю Б-1, сараю - б, сараю В - 1, гаража Г - 1, криниці - к, що розташовані на АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що особа здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, наданій у встановленому законом порядку. Самочинно збудовані позивачем на належній йому на праві власності земельній ділянці об`єкти нерухомого майна, виділеній для будівництва, не порушують права третіх осіб, відповідають законодавству України, державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам, а тому є підстави для визнання за позивачем права власності на це майно.
Постановою Волинського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу УДАБІ у Волинській області задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що норми частини третьої статті 376 ЦК України можуть бути підставою для задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості лише тоді, коли було здійснено самочинне будівництво з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил. Єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об`єкту до експлуатації та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, є Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю. Упозивача відсутні дозвільні документи на самочинне будівництво, споруда в експлуатацію не введена, а тому з огляду на ці обставини, визнання судом права власності на такий об`єкт нерухомого майна за позивачем суперечить вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняту ним постанову із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є, та не являється забудовником. Зазначена умова є єдиною для визнання права власності на об`єкт нерухомості за такою особою.
Частина третя статті 376 ЦК України, на відміну від частини п`ятої цієї статті, не ставить набуття права власності особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, у залежність від відповідності виконаних робіт державним будівельним нормам і правилам та порушення прав третіх осіб або суспільних інтересів.
Апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності у позивача дозвільних документів, зокрема, паспорта забудови (будівельного паспорта), оскільки у позивача наявний будівельний паспорт, у якому наявне свідоцтво на забудову садиби в сільському населеному пункті, видане сільським головою Федоришиним М. В на підставі рішення виконавчого комітету Прохідської сільської ради Ратнівського району Волинської області від 30 грудня 2002 року. Саме пунктом 4 свідоцтва ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських будівель (копія будівельного паспорта наявна в матеріалах справи).
Крім того, апеляційним судом не враховано, що технічне обстеження будинку проводилось відповідними спеціалістами (техніком з інвентаризації нерухомого майна Атестаційно архітектурно - будівельної комісії Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України ОСОБА_4, районним архітектором ОСОБА_3 та спеціалістом КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації ОСОБА_5), про що свідчить відмітка в технічному паспорті (арк. З Технічного паспорта).
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції надав належну правову оцінку вищенаведеним обставинам та прийняв законне і обґрунтоване рішення. При цьому, суд першої інстанції законно звільнив позивача ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки на нього поширюються пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Оскільки, позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, компенсація судових витрат понесених відповідачем відбувається за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим, апеляційний суд наведеного не врахував та відмовляючи у позові, безпідставно стягнув з позивача судовий збір: на користь держави 704,80 грн та 1057,20 грн на користь УДАБІ у Волинській області.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, УДАБІ у Волинській області заперечує проти доводів позивача та просить залишити прийняту апеляційним судом постанову без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надійшов.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.