Постанова
Іменем України
21 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 626/2055/18
провадження № 61-17906св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, у тому числі дві земельні ділянки площею по 5,3545 га кожна, розташовані на території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області, які ОСОБА_3 заповіла йому заповітом від 06 грудня 2017 року.
Однак про існування вказаного заповіту він довідався тільки в серпні
2018 року від свого батька ОСОБА_4, який отримав лист приватного нотаріуса Момот С. В., у якому йшлося про заповіт від 06 грудня 2017 року.
На той час він перебував за кордоном, у м. Варшаві та не зміг відразу приїхати до м. Красноград Харківської області.
17 вересня 2018 року звернувся до приватного нотаріуса Момот С. В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Від нотаріуса довідався, що відповідач ОСОБА_2, як чоловік спадкодавця, у лютому 2018 року подав заяву про прийняття спадщини за законом після смерті своєї дружини.
Вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин та посилаючись на вказані обставини, просив суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Красноградського районного суду Харківської області
від 03 травня 2019 року в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із недоведеності поважних причин пропуску строку на прийняття спадщини та відсутності доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкодили позивачу вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03 травня 2019 року скасовано, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці, після набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Вирішено питання про судові витрати.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_1 до серпня 2018 року не був обізнаний про наявність на його ім`я заповіту ОСОБА_3, що є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини. Апеляційним судом враховано, що доводи відповідача про можливість ОСОБА_1 дізнатися про заповіт раніше ніж до серпня 2018 року матеріалами справи не доведені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2019 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано матеріали цивільної справи № 626/2055/18 із місцевого суду.
У жовтні 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позову.
Заявник вважав, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про смерть ОСОБА_3 та складання нею заповіту на його ім`я.
Апеляційний суд не врахував, що позивач перебував за межами України періодично, а тому мав можливість своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
На думку заявника, доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, що перешкодили вчасно звернутися із заявою про прийняття спадщини, позивачем не надано.
Заявник вказує, що апеляційний суд необґрунтовано вважав, що приватний нотаріус не повідомила відповідача про існування заповіту, оскільки матеріали спадкової справи свідчать про протилежне.
Відзив на касаційну скаргу, у визначений судом строк не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що за заповітом від 06 грудня 2017 року посвідченим приватним нотаріусом Момот С. В., ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки кадастровий номер 6323385700:07:000:0134 та кадастровий номер 6323385700:07:000:0135 по 5,3545 гектарів кожна.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем на час її смерті не проживали та не були зареєстровані за однією адресою.
21 лютого 2018 року ОСОБА_2, як чоловік ОСОБА_3, звернувся до приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Момот С. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті дружини.
Нотаріусом заведена спадкова справа № 22/2018 та ОСОБА_2
03 серпня 2018 року видане свідоцтво про на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, зокрема на 1/2 частку у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
18 квітня 2018 року приватний нотаріус Момот С. В. направила за адресою реєстрації місця проживання ОСОБА_1 лист за вих. № 215/01-16 про наявність заповіту ОСОБА_3 від 06 грудня 2017 року. Відомості про отримання ОСОБА_1 вказаного листа в матеріалах справи відсутні.
03 серпня 2018 року приватний нотаріус Момот С. В. повторно направила ОСОБА_1 лист про наявність заповіту ОСОБА_3 від 06 грудня
2017 року.
Листом від 22 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомив нотаріуса Момот С . В. про бажання оформити спадщину після смерті ОСОБА_3 та намір звернутися до суду для продовження строку прийняття спадщини.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18 вересня 2018 року нотаріусом Момот С. В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не прийняв спадщину у встановлений законом строк.
Згідно відміток у паспорті громадянина України для виїзду закордон
ОСОБА_1 у період з 04 лютого по 04 травня 2018 року та із 21 червня
по 15 вересня 2018 року перебував за кордоном.
Допитаний судом першої інстанції в якості свідка батько позивача
ОСОБА_4 пояснив, що на прохання своєї сестри ОСОБА_3 запрошував нотаріуса до її квартири, де на той час перебував і ОСОБА_1 .
Однак спілкування нотаріуса Момот С. В. та ОСОБА_3 відбувалось конфіденційно та зміст заповіту він не знав.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.