Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 2-2403/2007
провадження № 61-15049св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
Центральний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17 травня 2019 року у складі судді: Коваленка І. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів: Ямкової О. О., Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на незаконні дії та бездіяльність начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, у якій просив визнати незаконною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 8393084 щодо виконання рішення у справі № 2-2403/2007.
Скарга мотивована тим, що в квітні 2007 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 8393084 на підставі виконавчого документа № 2-2403 від 18 квітня 2007 року. У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся зі скаргою до начальника Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області. Вважав винесення вказаної постанови таким, що суперечить вимогам Закону України "Про виконавче провадження". На думку заявника, начальник Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повинен був скасувати постанову, так як не було правових підстав для відкриття провадження, відповідно скасувати нараховану заборгованість та виключити відомості про нього як боржника з Єдиного реєстру боржників. Однак, начальник Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відмовив йому у розгляді питання скарги по суті.
ОСОБА_2 , з урахуванням ухвали Ленінського районного суду міста Миколаєва від 13 грудня 2018 року про відмову в прийнятті скарги в частині вимог, просив скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 8393084 на примусове стягнення аліментів на підставі виконавчого листа № 2-2403 від 18 квітня 2007 року.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 17 травня 2019 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2019 року, у задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що твердження скаржника, що виконавче провадження було відкрито безпідставно, без звернення стягувача до органу виконавчої служби безпідставне, оскільки не підтверджено жодними доказами, лише посиланням ОСОБА_2 на слова колишньої дружини. Відповідно пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Із змісту скарги та доданих до неї доказів, судом встановлено стягувач правом на відкликання виконавчого документу не скористалася, що свідчить про її намір виконання судового рішення, яке ухвалено інтересах спільної із заявником дитини.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що якщо виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження" і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити провадження. За матеріалами виконавчого провадження Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області і відповіді Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції вбачається, що старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області відкрито виконавче провадження 28 липня 2008 року на підставі виконавчого листа № 2-2403 від 18 квітня 2007 року та який був направлений до Центрального відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відповідно до вимог пункту 3.2 Інструкції про проведення виконавчих дій. Законодавством, яке регулює правовідносини з приводу примусового виконання судових рішень, повторне надання заяви стягувачем при направленні виконавчого документу до іншої виконавчої служби не вимагається. У цьому випадку передбачене відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документу та акту іншого органу виконавчої служби у відповідності до пункту 4 частини першої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
Аргументи учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення і ухвалити нове рішення про задоволення скарги. При цьому посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було повідомлено ОСОБА_2 про дату та час розгляду справи, а в матеріалах справи наявна судова-повістка-повідомлення від 26 квітня 2019 року, в якій датою судового засідання зазначено 15 травня 2019 року о 15:00 год. Втім, справу було розглянуто 17 травня 2019 року. Відповідні обставини були проігноровані апеляційним судом. Суди не врахували, що виконавче провадження оскаржуваною постановою було відкрите без заяви стягувача всупереч вимогам пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) та відповідно до пункту 7 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент відкриття виконавчого провадження) державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу залишено без розглядута призначено справу до судового розгляду та.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Судами встановлено, що рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 05 квітня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4 аліменти в розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 лютого 2007 року і до її повноліття.