Постанова
Іменем України
20 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 442/4835/14-ц
провадження № 61-33547св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 серпня 2014 року у складі судді Івасівки А. П. та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про витребування майна із чужого недобросовісного володіння.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 05 жовтня 2007 року ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 05 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу за реєстровим № 3781, передав ОСОБА_1 у розпорядження із правом продажу належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_1, виданого РЕВ ДАІ м. Виноградів автомобіль марки HYUNDAI H100, 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований 06 лютого 2004 року.
20 лютого 2010 року на підставі довіреності на користування транспортним засобом, виданої у порядку передоручення, зареєстрованої приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М. М., за реєстровим № 282, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований по АДРЕСА_1, право на користування вказаним транспортним засобом строком на 3 роки.
Фактично позивач передав ОСОБА_2 вказаний автомобіль на підставі попереднього усного договору. За цим договором відповідач повинен був на протязі 2010 - березня 2011 року сплатити кошти у сумі 5 000 доларів США, що становило 40 000 грн, після чого б мала місце угода про остаточний перехід права розпорядження на вказаний автомобіль. Однак свої зобов`язання ОСОБА_2 не виконав. Тому 23 травня 2011 року позивач звернувся у Стрийський РВ ГУМУС у Львівській області про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за статтею 190 КК України, однак 23 березня 2012 року отримав постанову про відмову у порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 частини першої статті 6 КПК України 1960 року через відсутність у діях ОСОБА_2 складу злочину. Разом із тим у цій постанові ОСОБА_2 визнає про те, що не сплатив 5 000 доларів США за вказаний автомобіль і після закінчення строку довіреності ОСОБА_2 автомобіль ОСОБА_1 не повернув.
ОСОБА_1 просив витребувати у ОСОБА_2 автомобіль марки HYUNDAI H100, 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрований 06 лютого 2004 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого РЕВ ДАІ м. Виноградів Закарпатської області на ім`я ОСОБА_3 із чужого недобросовісного володіння; судові витрати стягнути з відповідача.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Витребувано від ОСОБА_2 у розпорядження ОСОБА_1 автомобіль марки HYUNDAI H100, 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого 06 лютого 2004 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого РЕВ ДАІ м. Виноградів Закарпатської області на ім`я ОСОБА_3 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що строк дії передоручення на спірний автомобіль сплинув і автомобіль не повернуто позивачу без достатньої на те правової підстави, відповідач не виплатив кошти за право розпорядження таким автомобілем за попередньою домовленістю, проти чого сам не заперечив, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 02 грудня 2016 року у складі судді Коваля Р. Г., заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 18 серпня 2014 року залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що про час та місце судового засідання відповідач повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку про, що свідчить поштове відправлення. Крім того обставини, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, спростовуються матеріалами справи, і відповідачем не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 13 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 серпня 2014 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у ОСОБА_2 відсутні правові підстави для користування спірним транспортним засобом, у зв`язку із закінчення строку дії доручення від 20 лютого 2010 року, і належними та допустимими доказами ОСОБА_2 не доведено факт повернення спірного автомобіля його власнику ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
У липні 2017 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у суді першої інстанції, у матеріалах справи відсутня згода позивача на заочний розгляд справи, судом не було постановлено ухвали про заочний розгляд справи, чим порушено вимоги статей 224-225 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції). Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та не врахував, що власником спірного автомобіля є ОСОБА_3 договір купівлі-продажу спірного автомобіля не укладався, а тому відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1, який має право представництва від імені власника. Саме власник спірного автомобіля має право звертатися із позовом про його витребування. Крім того суд першої інстанції помилково застосував до спірних відносин статтю 1212 ЦК України та не визначився із яким способом захисту звернувся позивач.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та клопотання ОСОБА_2 про зупинення виконання заочного рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 серпня 2014 року залишено без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що ОСОБА_3 05 жовтня 2007 року на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Виноградівського районного нотаріального округу Лапчак Г. І. реєстраційний № 3781, надав ОСОБА_1 право розпорядження без строку дії з правом виїзду за кордон та правом передоручення повноважень третім особам належним йому автомобілем марки HYUNDAI H100, 1995 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, зареєстрованого 06 лютого 2004 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого РЕВ ДАІ м. Виноградів Закарпатської області.
20 лютого 2010 року ОСОБА_1 у порядку передоручення, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М. М. реєстраційний № 282, передав вказаний транспортний засіб ОСОБА_2 терміном на три роки.