Постанова
Іменем України
18 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 572/548/17
провадження № 61-25469св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю.В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року у складі судді Слободянюка Б. К. та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 28 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Гордійчук С. О., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 05 серпня 2010 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву, яка разом із пам`яткою клієнта, тарифами, Умовами та Правилами надання банківських послуг є кредитним договором, укладеним з ПАТ КБ "ПриватБанк", позичальнику відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_1 .
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 31 січня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 52 024,37 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 22 527,97 грн, процентів - 25 233,89 грн, пені та комісії -1 308,97 грн.
На підставі викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 52 024,37 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року у позові ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підписання ОСОБА_1 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ "ПриватБанк" не є кредитним договором. У цій анкеті-заяві не зазначено суму грошових коштів, які банк зобов`язується надати у кредит, строки їх повернення та розмір процентів, які зобов`язується сплатити позичальник за користування кредитними коштами. Наданий банком розрахунок заборгованості не містить відомостей про те, що відповідач взяв у борг саме 25 000,00 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 23 травня 2017 року залишено без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у довідці, складеній ПАТ КБ "ПриватБанк" 22 березня 2017 року, зазначено, що ОСОБА_1 має заборгованість перед банком за іншими кредитними договорами, укладеними 15 листопада 2013 року та 13 грудня 2014 року, однак відомості про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним на підставі анкети-заяви від 05 серпня 2010 року, відсутні.Відповідно до частини третьої статті 10 та частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У графі анкети-заяви від 05 серпня 2010 року "бажаний кредитний ліміт" не зазначено жодної інформації. Також, зазначена анкета не містить відомостей про істотні умови договору: розмір грошових коштів, які банк зобов`язується передати відповідачу, строки їх повернення, та розмір прцентів, які відповідач зобов`язується сплатити за користування кредитом. Наявний у матеріалах справи витяг з тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна" не містить підпису ОСОБА_1 . Крім цього, банк не надав доказів того, що відповідачу було видано будь-які кредитні кошти.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У жовтні 2017 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк".
Касаційна скарга мотивована тим, що при укладенні кредитного договору між сторонами були досягнуті усі його істотні умови. Підписуючи 05 серпня 2010 року анкету-заяву, ОСОБА_1 погодився із тим, що ця заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами є кредитним договором. Оскільки у межах розгляду цієї справи відповідач не заявляв вимоги про визнання цього кредитного договору, укладеного на підставі анкети-заяви від 05 серпня 2010 року, недійсним, то суди дійшли помилкового висновку про відмову у позові банку про стягнення кредитної заборгованості. Суди не звернули увагу на те, що позичальник користувався кредитними коштами, виконував умови кредитного договору, частково погашав заборгованість за договором, а отже, визнав свої зобов`язання за угодою.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У грудні 2017 року ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначав, що в провадженні Кузнецовського міського суду Рівненської області знаходиться кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою- третьою статті 190 КК України, частинами третьою-четвертою статті 191 КК України. В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 повторно працюючи на посаді керівника відділення - головного спеціаліста по продажу послуг клієнтам і касовим операціям, керуючого відділенням - головного менеджера по обслуговуванню клієнтів Сарненського відділення № 1 ПАТ КБ "ПриватБанк", будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ПАТ КБ "ПриватБанк", з кредитного рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім`я ОСОБА_1, без відома та всупереч волі останнього, використовуючи банківську картку, незаконно, шляхом проведення банківських операцій зняв кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 25 000,00 грн, які в подальшому привласнив, чим заподіяв потерпілому збитки на зазначену суму. Вказані обставини та той факт, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, вказують на відсутність підстав для задоволення заявлених банком позовних вимог.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Сарненського районного суду Рівненської області.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу передано судді-доповідачу Черняк Ю. В.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди попередніх інстанцій встановили, що 08 жовтня 2010 року на підставі анкети-заяви, яка разом із пам`яткою клієнта, тарифами, Умовами та Правилами надання банківських послуг є кредитним договором, укладеним між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 . Позичальнику відкрито кредитний рахунок № НОМЕР_1 .
У провадженні Кузнецовського міського суду Рівненської області знаходиться кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частинами другою-третьою статті 190 КК України, частинами третьою-четвертою статті 191 КК України. В обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2, повторно працюючи на посаді керівника відділення - головного спеціаліста по продажу послуг клієнтам і касовим операціям, керуючого відділенням - головного менеджера по обслуговуванню клієнтів Сарненського відділення № 1 ПАТ КБ "ПриватБанк", будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів, перебуваючи в приміщенні ПАТ КБ "ПриватБанк", перевів грошові кошти з кредитного рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім`я ОСОБА_1, без відома та всупереч волі останнього, використовуючи банківську картку, незаконно, шляхом проведення банківських операцій щодо оплати послуг за користування своїм мобільним телефоном із зазначеного рахунка на його особисті картки-касира та за допомогою банкоматів зняв кошти у межах кредитного ліміту у розмірі 25 000,00 грн, які в подальшому привласнив, чим заподіяв потерпілому збитків на зазначену суму. Зазначені обставини та той факт, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами, вказують на відсутність підстав для задоволення заявлених банком позовних вимог.
У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору станом на 31 січня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 52 024,37 грн, яка складається із заборгованості за кредитом - 22 527,97 грн, процентів - 25 233,89 грн, пені та комісії -1 308,97 грн.
Згідно із довідкою ПАТ КБ "ПриватБанк" від 22 березня 2017 року ОСОБА_1 станом на березень 2017 року має перед банком заборгованість за кредитним договором від 15 листопада 2013 року № SAMDN51000119997445 у розмірі 54 085,32 грн та за кредитним договором № SAMDN86000743530314 у розмірі 5 353,54 грн.
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства України.