ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2019 року
Київ
справа №2а-4036/10/0970
адміністративне провадження №К/9901/5127/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 (суддя Чуприна О.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 (судді: Нос С.П. (головуючий), Кухтей Р.В., Яворівський І.О.) у справі №2а-4036/10/0970 за позовом Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач, Підприємство) звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, КРУ в Івано-Франківській області), з урахуванням уточнень, про визнання протиправним та скасування вимоги від 30.09.2010 за №09-06-14/6255 про усунення виявлених ревізією порушень в частині відображення станом на 01.10.2010 у бухгалтерському обліку Підприємства кредиторської заборгованості перед замовниками в сумі 276 310,16 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно, в порушення вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, за наслідками проведеної у липні-вересні 2010 року ревізії визначено ряд порушень фінансово-господарської діяльності окремих підрозділів дочірнього підприємства на загальну суму 276 310,16 грн. Зазначає, що висновки викладені в акті ревізії, на підставі якого складено оскаржувану вимогу про відображення у бухгалтерському обліку Підприємства кредиторської заборгованості перед замовниками на суму частини виявлених порушень, не відповідають фактичним обставинам.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Контрольно-ревізійного управління в Івано-Франківської області від 30.09.2010 за № 09-06-14/6255 про усунення виявлених ревізією порушень в частині відображення Дочірнім підприємством "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" станом на 01.10.2010 у бухгалтерському обліку кредиторської заборгованості перед замовниками в сумі 270 698,16 грн, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що під час ревізії у позивача були наявні усі документи, які підтверджують дані бухгалтерського обліку, а тому висновки відповідача про допущення Підприємством та його філіями порушень фінансово-господарської діяльності на загальну суму 270 698,16 грн є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.05.2011, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 скасувати в частині задоволених вимог та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є юридичною особою, має філії, які являються відокремленим підрозділами Підприємства та не мають статусу юридичних осіб.
З 26.07.2010 по 03.09.2010 КРУ в Івано-Франківській області за участю районних відділів проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.10.2008 по 01.07.2010, за наслідками якої складено акт ревізії № 06-12/15-15 від 10.09.2010, в якому відповідачем зроблено висновок про порушення Підприємством та його 21-єю філією вимог ʼʼПравил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000ʼʼ інших нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, в результаті чого встановлено завищення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 668 723,41 грн.
Фахівці контролюючого органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог законодавства, виходячи із первинних документів, наявних у суб`єктів перевірок, фактичних обставин конкретної фінансово-господарської операції. Фінансова діяльності позивача не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві, наявність яких безпосередньо викладено у довідках і зведеному акті ревізії.
30.09.2010 за наслідками ревізії відповідачем винесено вимогу № 09-06-14/6255, абзацом другим пункту 2 якої позивача зобов`язано відобразити станом на 01.10.2010 в бухгалтерському обліку Підприємства кредиторську заборгованість перед замовниками в сумі 668 723,41 грн.
Позивачем оскаржується частина порушень і висновків, виявлених по філіях ʼʼНадвірнянський райавтодорʼʼ, ʼʼГалицький райавтодорʼʼ, ʼʼДолинський райавтодорʼʼ, ʼʼКосівський райавтодорʼʼ, ʼʼКоломийський райавтодорʼʼ, ʼʼРожнятівський райавтодорʼʼ, ʼʼДолинська дорожньо-експлуатаційна дільницяʼʼ, ʼʼБогородчанська дорожньо-експлуатаційна дільницяʼʼ, а також щодо договірних відносин із закритим акціонерним товариством ʼʼТрансмомтʼʼ, на загальну суму 276 310,16 грн.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки ними не взято до уваги правову позицію Верховного суду України висловленій у постановах від 15.04.2014 № 21-40а14, від 13.05.2014 №21-89а14, від 20.05.2014 № 21-93а14, зокрема, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, і правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
9. Позивачем відзиву (заперечення) на касаційну скаргу надано не було.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Закон України "Про державну контрольно - ревізійну службу в Україні" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункти 7, 10, 13 статті 10.
Права державної контрольно-ревізійної служби:
- пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
10.2. Частина друга статті 15.
Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.
11. Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затверджене Указом Президента України від 28.11.2000 № 1265/2000 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):