ПОСТАНОВА
Іменем України
22 листопада 2019 року
Київ
справа №804/15820/15
адміністративне провадження №К/9901/41557/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 (головуючий суддя Сафронова С.В., судді: Чепурнов Д.В., Поплавський В.Ю.) у справі №804/15820/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 №0002651502, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 780040,50грн, з яких: 520027,00грн - основний платіж та 260013,50грн - штрафні (фінансові) санкції.
2. Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з огляду на те, що господарські операції по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" товарно-матеріальних цінностей здійснювались на підставі належним чином оформлених первинних документів, чим спростовується висновок податкового органу щодо безтоварності проведених операцій та порушення позивачем норм податкового законодавства. За викладеного, позивач вказує, що оскільки факт здійснення поставок товару підтверджено документально, висновок контролюючого органу про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" податкової дисципліни є помилковим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю належного документального підтвердження фактичного проведення господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" по придбанню товарно-матеріальних цінностей. Також суд послався на не надання позивачем доказів використання отриманих товарів у власній господарській діяльності (договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів списання, тощо), доказів оприбуткування отриманих товарів на складі та їх вибуття, а також платіжних доручень чи банківських виписок на підтвердження здійснення розрахунків за отримані товари.
4. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про задоволення позовних вимог, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про безпідставність проведення позивачу донарахувань з податку на додану вартість, оскільки належними первинними документами, які були предметом дослідження під час розгляду справи, підтверджено настання реальних правових наслідків за взаємовідносинами Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" з його контрагентом, зміну майнового стану сторін, а також безпосередній зв`язок проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Також суд зауважив, що недотримання податкової дисципліни контрагентом позивача не може бути підставою для позбавлення останнього права на податковий кредит, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Морфлекс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" за січень 2015 року.
Перевіркою встановлено: 1) не підтвердження позивачем реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" - позивач, та відсутність об`єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України; 2) відображення у податковому обліку господарських операцій та розрахунків по ланцюгу постачання: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" - позивач, та не встановлення відображення у податковому обліку господарських операцій і розрахунків по ланцюгу постачання: Товариство з обмеженою відповідальністю "Морфлекс" - позивач; 3) порушення підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з податку на додану вартість на загальну суму 520026,69грн, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання, сумою податкового кредиту та сумою податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет, на загальну суму 520027,00грн.
За результатами проведеної перевірками відповідачем складено акт від 03.06.2015 року №1694/04-63-22-04/32448145 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.06.2015 №0002651502, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 780040,50грн, в тому числі 520027,00грн за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 260013,50грн.
Фактичною підставою для проведення позивачу вказаних донарахувань з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про безпідставність формування податкового кредиту за результатом господарських операцій по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" товарно-матеріальних цінностей, з огляду на нереальний характер господарських операцій. Обґрунтовуючи свою позицію відповідач послався на невідповідність наявних у позивача первинних документів вимогам чинного законодавства (у видаткових накладних відсутня інформація про місце їх складання, ПІБ особи, яка отримувала товар, дату та номер довіреності, а візуальним оглядом видаткової накладної та договору, контролюючим органом встановлено, що така накладна була підписана не директором Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ"); ненадання позивачем до перевірки первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані", відповідності проведених операцій економічному змісту і діловій меті діяльності позивача. Також, відповідач зауважив, що за аналізом податкової інформації отриманої щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" останній має стан 7, до Єдиного державного реєстру внесено запис "про відсутність підтвердження відомостей", відсутність декларування податкових зобов`язань за січень 2014 року по взаємовідносинам з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" та неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" по взаємовідносинам з контрагентами за січень 2015 року, з підстав не встановлення фактичного місцезнаходження останнього за податковою адресою.
Судами встановлено, у періоді, в якому проводилася перевірка, позивач (Покупець) на підставі договору постави від 05.01.2015 №050115 мав господарські взаємовідносини по придбанню у Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" товарно-матеріальних цінностей. За умовам вказаного договору Постачальник зобов`язувався поставити протягом 30 календарних діб на умовах EXW (Інкотермс-2010), а Покупець прийняти та сплатити протягом 365 календарних днів з дати підписання видаткових накладних вартість товару придбаного в асортименті, у кількості і за ціною згідно специфікацій.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" у підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій з вказаним контрагентом було надано копії первинних документів, які також були предметом дослідження під час перевірки, зокрема, договір поставки, специфікації до вказаного договору, видаткові накладні, за якими суми податку на додану вартість було включено позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, податкові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних та оборотно сальдові відомості по рахунку 281, 631.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що на підтвердження отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" за договором поставки, та фізичне переміщення такого товару в просторі з одного складу до іншого, позивачем до матеріалів справи було долучено копії договору транспортної експедиції №05-103 від 05.01.2015 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Деліо Гранд", за умовами якого останній зобов`язувався за плату здійснити дії пов`язані з перевезенням вантажу позивача та надати інші допоміжні послуги (оформлення одержання вантажу, доставка вантажу перевізникові зі складу вантажовідправника, від перевізника на склад вантажоотримувача); товарно-транспортних накладних, в яких зазначено інформацію про замовника, перевізника, вантажоотримувача, пункти навантаження та розвантаження, вид, кількість та вартість товару, а також перелік супровідних товар документів.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги Державна податкова інспекція у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області вказує, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування правомірно прийнятого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, контролюючий орган посилається на безпідставність формування позивачем податкового кредиту за результатом взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бай-Бек Компані" з огляду на відсутність належного документального підтвердження спірних господарських операцій, що свідчить про їх безтоварність. А саме, відповідач вказує, що надані позивачем до перевірки видаткові накладні по взаємовідносинам з контрагентом оформлені з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", транспортування придбаного товару та його використання у власній господарській діяльності не підтверджено жодними первинними документами, також як і не здійснено розрахунки за його придбання. Податковий орган наголошує, що долучення позивачем до матеріалів адміністративної справи на підтвердження транспортування придбаного товару товарно-транспортних накладних, які були відсутні під час проведення перевірки, не можуть братися до уваги судами під час розгляду справи, оскільки вказане позбавляє контролюй орган можливості проаналізувати їх зміст та надати оцінку. На переконання відповідача, судом апеляційної інстанцій безпідставно не враховано інформацію отриману контролюючим органом від інших податкових органів по вказаному контрагенту та доводи відповідача щодо штучності формування позивачем даних податкового обліку без фактичного проведення господарських операцій. Скаржник вважає, що в розглядуваному випадку формування позивачем податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом є неправомірним.
9. У свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехкомВ" не скористалося своїм правом та не подало заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 22.1 статті 22.
Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
10.2. Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14.
Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
10.3. Підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
10.4. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
10.5. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
10.6. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.7. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
10.8. Пункт 200.1 статті 200
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
11. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Пункт 2 статті 3.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
11.3. Стаття 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.