ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2019 року
Київ
справа №826/11722/13-а
адміністративне провадження №К/9901/4436/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступник - Головне управління ДФС у м. Києві) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Поліграф Груп" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Головне управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю:
секретаря судового засідання - Савченко АА.,
представника відповідача - Борозни М.П.,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Поліграф Груп" подало до суду позов, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0001252207 про визначення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 015 486 грн за основним платежем та в сумі 224 697 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 22.07.2013 № 0001242207 про визначення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 589 588 грн за основним платежем та в сумі 265 570 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки валові витрати/витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податковий кредит сформовано за реальними господарськими операціями, що підтверджені первинними документами. Доводи контролюючого органу щодо недійсності та нікчемності правочинів є необґрунтованими, протиправними. Контрагенти на час вчинення господарських операцій зареєстровані юридичними особами та платниками податку на додану вартість. Укладаючи правочини із контрагентами, позивач перевірив зареєстровані статутні документи та свідоцтва про реєстрацію юридичної особи, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та використав достовірні відомості щодо правосуб`єктності контрагентів. Грошове зобов`язання з податку на додану вартість за лютий 2010 року в сумі 1022 грн за операцією з ТОВ "Інтеркомплект ЛТД" контролюючий орган визначив за закінченням строку давності у 1095 днів, установленого у підпункті 5.1.1 пункту 5.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Контролюючий орган за господарськими операціями з ТОВ "Сомаленд" двічі провів перевірку за один і той же період - лютий 2011 року на підставі одних тих самих первинних документів та двічі визначив податкове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 208 419,00 грн (за результатами першої документальної позапланової невиїзної перевірки контролюючий орган склав акт від 22.08.2011 № 365/1-23-40-34715722, на підставі якого прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001022340 про визначення податку на додану вартість в сумі 208 419,00 грн, яке визнано протиправним Окружним адміністративним судом м. Києва постановою від 15.02.2012 (справа № 2а-18060/11/2670), що залишена без змін Київським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 07.06.2012). У справі № 2а-18060/11/2670 суд установив обставини щодо реального вчинення господарських операцій з ТОВ "Сомаленд". Висновки контролюючого органу щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Веал Плюс" не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку, які були відсутні. Неможливість надання ТОВ "Веал Плюс" до перевірки первинних документів підтверджується установленими Луганським окружним адміністративним судом у постанові від 23.11.2012 у справі № 2а/1270/8271/2012 за позовом ТОВ "Веал Плюс" про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС щодо проведення перевірки, складання акта перевірки від 17.05.2012 № 127/23-33352187, обставинами, зокрема про те, що відповідачу на час перевірки було відомо, що первинна документація була втрачена. У цій справі суд також визнав хибними твердження відповідача про те, що господарські операції між ТОВ "Веал Плюс" та його контрагентами не підтверджуються, а також про відсутність у цього підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Контролюючий орган не надав доказів на підтвердження наявності у позивача наміру при укладенні договорів діяти з метою уникнути оподаткування.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 09.10.2013 задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував зазначені податкові повідомлення-рішення.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.07.2014 залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2013.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, господарські операції підтверджуються первинними документами. На момент складання податкових накладних контрагенти позивача зареєстровані як платники податку на додану вартість, податкові накладні відповідають вимогам, передбаченим у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 07.06.2012 у справі № 2а-18060/11/2670 визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 № 0001022340 з огляду на те, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ "Сомаленд" за період - лютий 2011 року здійснювалися в межах господарської діяльності підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються первинними документами. Окрім того, суди на підставі досліджених первинних документів установили, що позивач придбав товар у всіх контрагентів з метою використання в господарській діяльності, що підтверджується фактом його подальшого продажу контрагентам - ТОВ "АСС", ТОВ "Металпром", ТОВ "Фортекс Трейнінг", ТОВ "Профі-Прес", ТОВ "Дослідно-констуркторське бюро" Роторні екологічні системи", ТОВ "Компанія Софі", ДП "Імекс", ЗАТ "ВКФ "Добрий друк", ТОВ "Сінта", ТОВ "Скіфія- Торговий дім" тощо. Суди зазначили, що за установленого факту реального вчинення господарських операцій дані податкової звітності контрагентів про відсутність основних засобів не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит.
ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суди порушили норми матеріального та процесуального права: абзац 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункт 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункт 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 за № 233/2037.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.02.2014 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.
Верховний Суд ухвалою від 18.10.2019 призначив справу до касаційного розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 12.11.2019 о 10.00.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 237 Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС реорганізована шляхом приєднання до Головного управління ДФС у м. Києві.
Враховуючи наведене, у відповідності до вимог статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції допускає заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступником - Головним управлінням ДФС у м. Києві.
Суди попередніх інстанцій установили такі обставини.
Підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств в сумі 2 015 486 грн за основним платежем та в сумі 224 697 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та за податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2013 № 0001242207 грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1 589 588 грн за основним платежем та в сумі 265 570 грн за штрафними (фінансовими) санкціями слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 05.04.2013 № 195/1-22-30-34715722 позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, про порушення вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у неправомірному віднесенні до складу валових витрат/витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та до складу податкового кредиту відповідно витрат та податку на додану вартість, зокрема:
витрати за І квартал 2010 року в сумі 5110 грн та податок на додану вартість в сумі 1022,24 грн за операціями з придбання товарів у ТОВ "Інтеркомплект ЛТД". Висновок про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ "Інтеркомплект ЛТД" обґрунтовано тим, що ТОВ "Інтеркомплект ЛТД мало господарські відносини з ТОВ "Компанією Вайліс", що має ознаки фіктивності;
витрати за ІІІ квартал 2010 року в сумі 768 980 грн та податку на додану вартість в сумі 153 795,42 грн за операціями з придбання товарів у ТОВ "Фаворит-ЛМ" та податок на додану вартість в сумі 153795,42 грн. Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує тим, що в подальшому 16.03.2011 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Фаворит-ЛМ" через внесення до ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням та 02.09.2011 скасовано державну реєстрацію;
витрати за IV квартал 2010 року та за І квартал 2011 року в сумі 3 298 190 грн та податок на додану вартість в сумі 659 638,04 грн за операціями з придбання товару у ТОВ "Сомаленд". Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує посиланням на акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сомаленд" через відсутність за юридичною адресою, а також відсутністю у ТОВ "Сомаленд" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності;
витрати за IV квартал 2010 року в сумі 1 112 532 грн та податок на додану вартість в сумі 222 506,43 грн за операціями з придбання товару у ТОВ "Лемпрон". Висновок про нереальність господарських операцій контролюючий орган обґрунтовує посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Лемпрон" через відсутність за юридичною адресою, а також відсутністю у ТОВ "Лемпрон" трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності;